У волонтерському Гончаренко центрі в Сколе відбулась імпровізована виставка жителя деокупованої Херсонщини Василя Чайковського. На ній були представлені фото зруйнованих загарбниками селищ на Півдні, відео, а також артоб’єкти, створені автором з уламків ворожих снарядів.
Про це пише Четверта студія з посиланням на волонтерський центр Гончаренка.
Весь час, перебуваючи в окупації, Василь Чайковський потайки документував, що відбувається на Херсонщині: робив фотографії зруйнованих домівок, записував відео, а також збирав історії людей, які постраждали від російської агресії. Після деокупації почав збирати уламки ворожих мін, снарядів та ракет і створювати з них артоб’єкти. Наразі автор подорожує Україною та показує роботи, які відображають біль зруйнованої Херсонщини, жителям інших регіонів.
Сам Василь Чайковський з Антонівки. Після звільнення, ця територія знаходиться під постійним ворожим вогнем. «Я пережив 8 з половиною місяців окупації. На щастя, 18 листопада нас звільнили наші захисники! Але окупанти щодня обстрілюють Херсонщину: мінами, градами, засипають касетними бомбами. Нещодавно, про це всі чули з новин, орки підірвали Херсонську ГЕС! Моя рідна Антонівка також була затоплена. Я почав створювати ці страшні «квіти війни» та збирати історії, щоб не збожеволіти. Це був крик моєї душі! Своїми роботами я хочу показати іншим людям, що переживають ті, хто щодня знаходиться під ворожими обстрілами», – поділився Василь Чайковський.
Виставку, яка пройшла у культурно-освітньому Гончаренко центрі, відвідали й жителі Сколе, й вимушені переселенці. «Сьогодні до нас завітали місцеві, а також жителі Херсону, Миколаєву, Сум, Харкова, які були змушені залишити свої домівки через російські обстріли. Ми всі вдячні пану Василю за цю виставку. Так, це просте, живе мистецтво! І воно стискає серце! Кожна історія, кожне фото — це людський біль. Водночас – це нагадування про стійкість українського народу!» – зазначила керівниця волонтерського простору Олександра Дмитрух.
«Я сама з донькою переїхала до Сколе з Харкова. Переконана, що ці роботи треба бачити усім нам, щоб усвідомлювати, який жах, руїну і страждання принесла росія на нашу землю! Щоб запам’ятати це назавжди! І ніколи не пробачати!» – наголосила відвідувачка виставки, вимушена переселенка Тетяна Манзя.
