Віталій Корецький: 2018 року плануємо збільшити до 50% кількість створених ОТГ на Львівщині

0
1147

У неділю, 24 грудня, перші вибори відбулися у ще двох об’єднаних територіальних громадах Львівщини – Кам’янка-Бузькій і Мурованській. А загалом на Львівщині вже є 35 ОТГ. Як іде реформа децентралізації на Львівщині, що гальмує процес утворення ОТГ – про це розмовляємо з консультантом з правових питань Офісу реформ у Львівському регіональному відділенні Асоціації міст України Віталієм Корецьким. Інтерв’ю Leopolis.news.

У багатьох галузях Львівщина перебуває на перших місцях в Україні. Але, на жаль, у реформі децентралізації так не є. Цього року в нас утворено тринадцять об’єднаних територіальних громад, проте все ж таки загалом їх є недостатньо. Як ви вважаєте, що в нашій області гальмує реформу з децентралізації?

Я би оцінив перебіг реформи у Львівській області як позитивний. У перший рік, коли в нас утворилося п’ятнадцять об’єднаних територіальних громад, пріоритетом була добровільність, тому формат об’єднань не у всьому відповідав вимогам інфраструктурної, кадрової та фінансової спроможності, які ставлять перед ОТГ.

Починаючи з 2016 року, проаналізувавши діяльність перших 15-ти громад, ми зробили висновки і поставили на чільне місце економічну спроможність громад. Тому почали утворюватися громади з населенням понад десять тисяч: Великолюбінська, Великомостівська, Давидівська, Мостиська, Судововишнянська, Розвадівська, Солонківська, Щирецька та Ходорівська.

Більшість громад на Львівщині – сільські. Міста в реформі все ж таки пасуть задніх, хоча цього року і відбувся певний прорив. Як змусити міста активніше долучатися до процесу децентралізації?

Керівників міст, напевно, трошки лякає ситуація, коли треба проводити повторні вибори, а наше виборче законодавство не є настільки досконалим. Щодо міст обласного значення, які наразі не включились у процес утворення ОТГ, то багато міських голів говорять про ухвалення законодавчих актів, які дозволять визнавати міста обласного значення спроможними територіальними громадами, і вони зможуть без виборів приєднувати до себе села, які повинні увійти в їхню громаду за перспективним планом.

Але хочу зазначити одну дуже серйозну річ: об’єднання навколо міст і районного, й обласного значення – це доволі серйозний поштовх для розвитку сільських територій. Я не бачу ніяких застережень для керівників сільських органів місцевого самоврядування, щоби не створювати об’єднані територіальні громади навколо міст. Досвід Львівщини показує, що, увійшовши в ОТГ, сільські території починають розвиватися, поліпшують інфраструктуру, якість надання послуг.

Тож, напевно, все ж таки гальмування процесу утворення міських ОТГ пов’язане з тим, що міські голови не можуть розвінчати міфи, які були на початку реформи і які говорили про те, що сільським мешканцям доведеться далеко їздити по довідки, сільські території не матимуть представництва в органах влади тощо. Але перебіг реформи показує протилежне. Навпаки, міські ради об’єднаних територіальних громад поліпшують надання послуг у селах за рахунок кращої кадрової можливості й того, що міські ОТГ мають більше фінансів і можливостей. Ну і досвід використання капітальних видатків показує, що більшість міських голів об’єднаних громад вкладає гроші в сільські території, в сільську інфраструктуру, тому що направду вона перебуває в доволі поганому стані.

Громади, які існують на Львівщині, є нерівно економічно розвиненими і мають нерівні економічні можливості. Що робити з маленькими громадами, наприклад, у Самбірському районі, де їх є вже десять, а право на існування, фактично, з них мають лише дві. І чому маленькі громади надалі утворюються на Львівщині? Принаймні хочуть утворюватися?

Що робити з громадами, які показують такі нехороші результати, вирішували на засіданні робочої групи, яка готує проект Перспективного плану Львівської області. Ми нині напрацьовуємо план заходів. Рішення, що робити з громадами, які демонструють динаміку розвитку нижчу від середньої в області, ми ухвалимо за результатами діяльності робочої групи, за підсумками глибинного аналізу широкого спектру показників, бо це направду не тільки виконання дохідної і видаткової частини. Аналіз полягатиме в тому, як громада мобілізує податкову базу, як співпрацює з бізнесом, наскільки зростає рівень детінізації, збільшується плата за землю. Це буде багатовекторний аналіз і, звичайно, здійснивши його, ми підемо до громад і до людей, з якими обговорюватимемо можливі перспективи великих форматів об’єднання.

Але я вважаю, що ми намагаємося зупинити утворення дрібних громад, бо саме платники податків і те, наскільки громада працює над збільшенням податкової бази, є майбутнім добробуту громади. Львівщина, як ви зазначили на початку нашої розмови, дійсно є лідером багатьох змін в Україні. Переконаний, що наша область має всі можливості для того, щоби стати лідером не тільки в кількості створених громад, а й в ефективності їхньої роботи, наслідком якої стане поліпшення добробуту й умов проживання краян.

Наступного року до чергових виборів залишиться два роки. Тож, очевидно, буде значно складніше утворювати нові громади, тому що за такий короткий термін вони мало що зможуть зробити чи змінити, та й не захочуть, власне, утворюватися через ці вибори. Чи є якісь напрацювання щодо можливості утворення нових громад наступного року?

Наближеність до виборів – це, звичайно, серйозний фактор, але він є суб’єктивним. Усі ми розуміємо, що ті можливості, які надають завдяки реформі, – і збільшення надходжень, і збільшення повноважень і, відповідно, збільшення можливостей, – є позитивом. Тобто цю реформу роблять не для чиновників, не для голів сільських рад заради збереження їхньої посади і можливості впливати на той чи інший процес. Ця реформа відбувається для людей, для територій. І, відповідно, якщо в краян є відповідальність за те, що відбувається на їхніх територіях, то ця реформа і, скажімо так, створення об’єднаних територіальних громад не є залежними від чергових або позачергових виборів. Це можна робити в будь-який час.

Так, деякі сільські голови довго вагалися, міські голови довго вагалися, але 2018 року нам треба зробити якісний крок у бік збільшення громад у Львівській області й довести відсоток створених об’єднаних територіальних громад до п’ятдесяти. Це дасть змогу вже, скажімо так, доводити головам органів місцевого самоврядування, що процес реформи не зупиниться, і вороття до старої системи адміністративно-територіального устрою не буде.

Ми маємо рухатися вперед. І якщо люди не до кінця це розуміють, то, відповідно, ми будемо посилювати інформаційну і роз’яснювальну роботу. Адже в бюджети громад, які утворилися з 2015 по 2017 рік, залучили колосальний фінансовий ресурс. Узяти, наприклад, кількість проектів, які реалізують в ОТГ. 2016 року було реалізовано 72 проекти на загальну суму 66 мільйони гривень, а цьогоріч, за плановими показниками, це вже 121 мільйон гривень. Тобто за два роки в інфраструктуру, в поліпшення умов життя людей вкладено майже 200 мільйонів гривень. А це й освітлення, і термомодернізація шкіл, садочків, ФАПів, будинків культури, поліпшення доріг, хідників тощо. Це є ті речі, яких потребує наше село для комфортного функціонування. Ці вкладення, своєю чергою, сприятимуть появі інвесторів, які захочуть працювати в таких комфортних умовах.

Тобто стимули для утворення громад залишаються?

Так. Стимули для утворення громад залишаються. Я, до речі, вчора (розмову записано в четвер, 21 грудня, – авт.) був на звіті давидівського сільського голови. Ця громада утворилася 2016 року, і в бюджеті 2018 року вони заклали зростання дохідної частини на рівні 25% – за середніх планових показників в області від 18 до 20%.

У громадах люди бачать свої резерви, починають працювати з власними ресурсами, замислюватися над тим, які підприємства бажано розміщувати на їхніх територіях. Відповідно, це дає поштовх для їхнього розвитку. Звичайно, не все ідеально. Але ми для цього і працюємо, щоби боротися з викликами, а не тільки констатувати, що у зв’язку з утворенням об’єднаної територіальної громади буде дуже багато проблем.

Не можу не запитати про ще одне важливу проблему, яка гальмує утворення ОТГ. Коли нарешті громадам нададуть землю за межами населених пунктів?

Законодавство не завжди встигає за реформою. А земля за межами населених пунктів громадам дуже потрібна. Адже дозволить їм заробляти ще більше коштів, створювати нові робочі місця, поліпшувати інфраструктуру. Ви знаєте, що позиція і прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, і Президента Петра Порошенка однозначна: земля за межами населених пунктів має належати громадам. Я вірю, що відповідний закон парламентарії ухвалять ще в першому кварталі наступного року.

Розмовляв Володимир ХРУЩАК


Leave a Reply