У Львові відкрилась фотовиставка “Історії з окупованого Криму”

1
401

22 фотографії українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук — це унікальна хроніка життя незаконно анексованого Росією півострова та документальне свідоцтво репресій по відношенню до українських громадян, зокрема до представників кримськотатарського народу.

Ці фото показали 10 квітня у Львові, у приміщенні ТРК Victoria Gardens (вул. Кульпарківська, 226-А, перший поверх).

Масштабні переслідування почалися від першого дня окупації російськими військами АР Крим. З політичних мотивів було заарештовано понад 150 осіб, — більшість із них кримські татари, — викрадено 43 українські активісти, з них 11 осіб вважаються зниклими безвісти, а один чоловік залишається під вартою.

Крім того, окупаційна російська влада тримає за гратами 15 журналістів за політично мотивованими обвинуваченнями.

“Більшість із них — це кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали із ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. А за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів — Ірину Данилович, Вілена Темер’янова і Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожен десятий кримський політв’язень ув’язнений через журналістську діяльність”, — розповіла під час відкриття виставки голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Впродовж 2016-2018 років одна з авторок фотовиставки “Історії з окупованого Криму” Альона Савчук висвітлювала судові процеси над українськими політв’язнями в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії.

“Ці знімки — невелика частина усіх тих історій з окупації, які нам пощастило побачити, почути й передати в ефір. Про людей, які залишилися вдома, попри залякування та погрози, арешти й суди, катування і приниження гідності з боку (про)російських силовиків. Це історії про зруйновані долі сотень сімей, вигаданий тероризм, переслідування за національність, віру і позицію. Але також вони — про любов до своєї землі та свого народу, солідарність і взаємопідтримку, віру в перемогу правди й добра”, — зазначила Савчук.

Презентовані світлини були зроблені з 2014 по 2019 рік, доки автори ще могли їздити до Криму. Російська окупаційна адміністрація ввела для них заборону відвідувати півострів на строк від 10 до 35 років.

Після повномасштабного вторгнення Крим став в’язницею для людей, викрадених на новоокупованих територіях, каже заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін.

“Велика частина з них утримується в СІЗО №2, що повністю курується ФСБ. За нашими даними, там перебуває щонайменше 110 наших громадян. За останній рік також посилився тиск на проукраїнське населення Криму. З’явилися дві нові статті, які використовуються для переслідування людей: у кримінальному кодексі – про так звані фейки, а також в адміністративному – про дискредитацію збройних сил країни-агресора”, – зазначає експерт.

Петро Вигівський, батько політв’язня Валентина Вигівського, теж багато років бореться за звільнення сина: “Мій син перебуває в незаконному ув’язненні РФ вісім з половиною років. Він та ще один громадянин України Віктор Шур звинувачені у шпигунстві і знаходяться у колоніях РФ найдовше — з 2014 року. Майже весь час Валентина утримують у приміщенні камерного типу та у штрафному ізоляторі. Після початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну умови утримання Валентина та інших українців суттєво погіршилися. Відсутній консульський нагляд, не працює пошта, немає можливості робити передачі та перерахувати кошти на рахунок. Посилився психологічний тиск з боку охоронців та співкамерників. Валентин знаходиться в інформаційній ізоляції і не знає, що відбувається в Україні зараз”.

Марія Томак, керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України у Криму, також зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення ситуація з політичними переслідуваннями в окупованому Криму погіршилася.

“У зв’язку із майже повною ізоляцією Криму від материкової України нам стало складніше отримувати інформацію звідти, а нашим громадянам у Криму – небезпечніше з нами комунікувати. Зрештою виразна і трагічна історія смертей в ув’язнені двох політичних в’язнів – Костянтина Ширінка та Джеміля Гафарова – чітко показує, що Росія використовує цих людей для залякування наших громадян в окупації, а також для створення політичного тиску на Україну, шантажуючи життям наших громадян, які перебувають в місцях несвободи під контролем Москви”, – переконана Томак.

У жовтні минулого року фотовиставку “Історії з окупованого Криму” було представлено на міжпарламентському саміті Кримської платформи (м. Загреб, Хорватія), а також у грудні — під час урочистих заходів з нагоди 30-річчя Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Льві став шостим містом, де була презентована фотовиставка “Історії з окупованого Криму”. Раніше вона відбулася у Хмельницькому, Кропивницькому, Чернівцях, Дніпрі та Луцьку. У Львові виставка буде відкрита до 20 квітня. Крім того, цю виставку презентують 12 квітня у Празі, Чехія.

Довідка
Фотовиставка створена Центром прав людини ZMINA у співпраці із Представництвом Президента України в АР Крим.

1 коментар

Залишити відповідь