Сьогодні у Трускавецькій громаді жалоба – прощаємося з Героєм Андрієм Проциком, котрий загинув минулого тижня на війні на околицях села Богородичне біля Краматорська Донецької області.
Про це пише Кулемет з посиланням на прес-службу Трускавецької міської ради.
Провести воїна в останню путь зібралися родина, однокласники, друзі, численна трускавецька громада – як ті, хто знав Героя, так і ті, хто не знав.
З висоти небес споглядала душа новопреставленого Андрія на рідні будинок, церкву, другу школу, вулицю, мікрорайон, місто. Напевно полетіла вона і на другий кінець України, на Донеччину, де розлучилася з тілом. Прощався воїн Андрій Процик з нами, українцями, щоб полинути до Царства Небесного, до своєї вічної домівки, адже поліг за Вітчизну, боронячи рідний край від окупанта.
Недовге судилося йому життя – всього 22 роки. Напевно, мав багато планів, хотів їх зреалізувати, думав про майбутні сім`ю, дітей, онуків. Та Господь забрав його, хоч і важко з цим змиритися. Особливо важко згорьованим батькам, яких звістка про смерть синочка підкосила, на яких впала нестерпним тягарем новина, що ховатимуть сина. Єдина потіха для них, що син загинув геройською смертю, що залишиться у вічній пам`яті не лише у вузькому родинному колі, а в пам`яті громади та України. Кріпіться, дорогі батьки!
Нестерпно припікало сонце, висушуючи сльози, жалібно грав тужливі мелодії військовий оркестр, море квітів та молитов оточило домовину з тілом Андрія Процика. Провели Героя з належними почестями до місця останнього спочинку, поховали у рідній землі, а побратими пострілами віддали честь загиблому воїну.
Вічна тобі слава і пам`ять, воїне Андрію, нехай Господь оселить тебе у своєму Небесному Царстві на лоні Авраама, Ісаака та Якова, де «немає ні смутку, ні болі, ні печалі, тільки життя безкінечне». Ти назавжди залишишся в нашій пам`яті як Захисник, котрий сповнив слова Писання, що «немає більшої любові, ніж віддати життя своє за ближніх своїх». Нехай земля тобі буде пухом, мужній солдате!
