На Львівщині помер герой АТО, який майже 10 років боровся за життя після поранення

2
87

У віці 32-х років помер ветеран АТО зі Львівщини, воїн-десантник 80-ї ОДШБр Олександр Козачок, який у 2014 році отримав важке поранення в голову і усі ці роки боровся за життя.

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ, передає Кулемет.

«Помер незламний воїн-десантник 80-ї одшбр, молодший сержант Олександр Козачок. Ветеран АТО, який зазнав важкого поранення у 2014 році, стійко боровся за кожен прожитий день. Олесандр був десантником тоді ще 80-ї аеромобільної бригади. Брав участь в боях за Волноваху, захисті Луганського аеропорту і міста Щастя», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у грудневу ніч 2014-го блокпост поблизу Щастя, де чергував боєць, обстріляли проросійські бойовики. Уламок гранати влучив у голову. Перенісши низку складних операцій, вчився заново ходити і говорити. Проте десантник завжди намагався брати активну участь у житті ветеранської спільноти. Завжди був бажаним гостем у своїй рідній частині.

«Олександр – яскравий приклад незламності духу у війні за власне життя. Своїм прикладом сталевої волі молодший сержант Олександр Козачок залишив героїчний слід боротьби та до останнього був нескорений долею», – додали побратими.

24-річний Олександр Козачок — уродженець міста Стебник на Львівщині. Молодий чоловік вчився на програміста. Проте після строкової служби у Збройних силах України підписав контракт на п’ять років і отримав розподіл до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. На схід країни поїхав, не вагаючись. 27 грудня 2014 року блокпост поблизу міста Щастя на Луганщині, де чергував боєць, з гранатомета обстріляли бойовики.

Осколки гранати влучили хлопцеві в голову. У Харківському військовому госпіталі за його життя боролися до останнього. Три складних операції, включаючи трепанацію черепа, видалення уламків з голови.

Далі — два повторних хірургічних втручання вже у Києві. Лікарі, хоч і робили усе можливе, але шанси Сашкові давали невеликі. Воїн був паралізований, спілкувався з рідними лише очима, частково міг рухати пальцями однієї руки.

У травні 2016 року, коли бійці збирались у частині, щоб згадати полеглих побратимів та отримати нагороди за оборону Луганського аеропорту, Козачок завітав до бригади на своїх ногах.

Після численних операцій та реабілітації, він пересувався із допомогою рідних, спираючись на милиці, але знайшов сили прихилити коліно перед пам’ятним знаком, на якому викарбувані прізвища львівських десантників, які віддали життя за Україну під час бойових дій на сході України.

2 КОМЕНТАРІ

Залишити відповідь