Агітаційна кампанія помітно пожвавилася після ухвалення рішення Конституційного суду про конституційність указу Президента про дострокові парламентські вибори 20 червня. Вона зняла відчуття певної невизначеності, яке панувало від моменту офіційного початку виборчого процесу і простежувалося протягом усього червня. Особливо це було помітно по безініціативності та млявій активності місцевих осередків політичних партій та їхніх штабів, які у переважній більшості на цей момент не розпочали своєї роботи.
Про це інформує ОПОРА
Дочасну передвиборчу кампанію на Львівщині у червні найбільш активно проводило чотири політичні сили – ребрендований Блок Петра Порошенка “Солідарність” з новою назвою “Європейська солідарність”, нова партія прем’єр-міністра Володимира Гройсмана “Українська стратегія Гройсмана”, “Громадянська позиція”, яка тут суттєво підсилилася кадрами Громадського руху “Народний контроль” Дмитра Добродомова і новоспечена партія Святослава Вакарчука “Голос”, яку в області представляє структура Української Галицької Партії. Також можна було бачити агітацію “Національного корпусу”, який як стало згодом відомо іде на вибори єдиною колоною спільно з “Правим сектором” і ВО “Свобода” по списку останньої з них. Розпочали кампанію з розміщення матеріалів зовнішньої реклами, перш за все у Львові, і дещо менше у районах області.
Вони перші, хто означив у публічному просторі факт початку позачергової виборчої кампанії у Львівській області на початку червня – за три тижні до офіційної реєстрації. Найбільш масову кампанію проводила партія Петра Порошенка, яка розмістила білборди і сітілайти з гаслом “Обирай НАТО і ЄС. Долучайся!” із зображенням лідера партії, а також старі з президентської кампанії “Головне не втратити країну!”. У другій половині червня також з’явилась нова серія з гаслом “Захистимо європейське майбутнє України!” з фото кількох членів партійного списку. У той самий час з’явилася зовнішня реклама “Української стратегії“ з гаслом “Україна – це не просто місце на карті. Країна, за яку ми відповідаємо. #Уряд Гройсмана”, Національного корпусу з гаслом “Україна понад усе!”, “Разом ми сила, що захищає країну”, “Ставай до лав Національного корпусу” і “Сила, що змінює країну” з фото лідера руху Андрієм Білецьким. У середині червня також почала з’являтися перша політична реклама партій “Громадянської позиції”, “Опозиційної платформи – За життя!”, ВО “Свобода” і “Голос”.
Одразу після партійного з’їзду масштабну і масивну виборчу кампанію на Львівщині розгорнула партія Святослава Вакарчука, яка зробила ставку на поширення листівок, газет і вуличні форми роботи з виборцями. Водночас Вакарчук був першим лідером парламентських перегонів, який відвідав регіон в межах всеукраїнського “Туру Змін”. Він представив громадськості висуванців в одномандатних округах Львівщини, провів дві зустрічі та дав концерт у центрі Львова. Дещо раніше партія також анонсувала відкриття у Львові та в кількох містах області “Коворкінги Змін”, які за словами партії не матимуть відношення до виборчої кампанії, що видається дещо сумнівним з огляду на однакове брендування й концепцію з партією “Голос”. Крім цього, у кількох районних центрах області (наприклад, Золочів, Жовква, Новояворівськ) відбулися комерційні виступи “Вар’яти Шоу”, де звучали ознаки прихованої реклами зі сторонни ведучого Сергія Притули, який балотується 30-им номером у виборчому списку “Голос”.
Другим політиком національного рівня, який відвідав Львівщину у рамках передвиборчого туру був лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко, який крім Львова відвідав Стрий, Дрогобич, Самбір, де провів відкриті мітинги на центральних площах міст, взяв участь у Форумі місцевого самоврядування, а також долучився до прощі у с.Страдч. Разом з ним у заходах брали участь інші члени партійного списку, такі як голова Верховної Ради Андрій Парубій, голова УІНП Володимир В’ятрович, донедавна голова ЛОДА Олег Синютка і волонтерка Софія Федина.
Паралельно значно активнішу, аніж політичні партії дочасну агітацію у червні розгорнули окремі потенційні кандидати у депутати у різних виборчих округах Львівської області. Перш за все це самовисуванці, які не були обмежені вичікувальною позицією політичних партій, які на той момент ще не встигли провести з’їздів із висунення кандидатів у мажоритарних округах. Через це ті кандидати, які були впевнені у своїй участі у позачергових виборах розпочали активну агітаційну кампанію. Серед найбільш активних можна виокремити діючого депутата Львівської міської ради Валерія Веремчука (ВО №116) з гаслом “Зміни близько”, заступника голови Львівської обласної ради Володимира Гірняка (ВО №120) з білбордами “Заради чого ми працюємо”, президента будівельної корпорації РІЕЛ Ростислава Мельника (ВО №116) з гаслом “Досить лозунгів”, діючого народного депутата від “Народного фронту” Ігора Васюника (не балотується) з гаслом “Україна буде завжди”, міського голову Винник Володимира Квурта (ВО№115) з лозунгом “Великий Львів”, депутата Новояворівської міської ради Володимира Пекара (ВО №122) з численною кількістю білбордів з гаслом “Менше слів! Більше діла!”, селищного голову Брюхович Володимира Доманського (ВО №116) з лозунгом “Патріотизм – це конкретні справи”, підприємця Назарія Брезіцького (відмовили у реєстрації) з гаслами “Ідея міста”, “Еконологія нашого міста. “Зелені дахи”. Зроблено!” та “Хресна дорога на Високому Замку. Зроблено!”, діючих народних депутатів від БПП “Солдіарність” Андрія Кіта (ВО №126) з бордами “Захистили найдорожче” і Богдана Дубневича (ВО №118) з бордами “Дороги, дороги і ще раз дороги!”, діючого народного депутата від “Народного фронту” Михайла Хміля з гаслом “Їм нас не зробити” та “Прийди і стань другом “Джерела”, президента будівельної компанії“Універсал Інжиніринг”у Червонограді Романа Городечного (не балотується), керівника громадської організації“Форум Львів і майбутн”Ігора Кузьмака (не балотується), директора з розвитку у Центрі політико-правових реформ Тараса Стецьківа (ВО №117) “Верховна Рада – не цирк. Обирай компетентних патріотів”, адвоката будівельної компанії РІЕЛ Катерини Шубки (ВО №115) з гаслом “Буде ШУБКА”, керівника громадсько-політичного руху “Ідея Нації” Остапа Стахіва (ВО №117) з лозунгом“Зупиняємо незаконні забудови!”, керівника львівської регіональної парторганізації ВО “Народні герої” Андрія Зібрана (ВО №115) з текстом “#в силі людини – сила народу!”.
На цьому етапі передвиборчої агітації потенційні кандидати не декларували свою партійну приналежність, а намагалися перш за все привернути до себе увагу і підвищити упізнаваність серед виборців ще до того, коли стануть відомі їхні основні конкуренти у виборчих округах. Через те, що виборча кампанія дострокова, а тому короткотермінова подібний фальстарт не зможе зіграти негативну роль на фінішній прямій, як це часто буває на чергових виборах.
Проте після офіційної реєстрації кандидатів та політичних партій у Центральні виборчій комісії, починаючи з 12 червня, спостерігачі ОПОРИ почала звертатися до правоохоронних органів з приводу порушення виборчого законодавства, а саме частини 23 статті 74 Закону “Про вибори народних депутатів України” та статті 212-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення – поширення матеріалів агітаційного змісту без зазначення вихідних даних за кошти не з виборчого фонду, а також їх розміщення у неналежних місцях з порушенням правил благоустрою. Станом на сьогодні наші спостерігачі написали 18 заяв в поліцію.
Крім зовнішньої реклами потенційні кандидати у депутати активно проводять прямі зустріч з виборцями. З поміж 167 зареєстрованих у одномандатних округах Львівщини кандидатів у депутати протягом червня ми фіксували різні форми безпосередньої роботи з виборцями зі сторони майже третини з них. Роблять вони це по-різному, проте у будь-якому сам цей факт варто розцінювати як добру практику. У місті Львові, для прикладу, такі кандидати як Валерій Веремчук, Андрій Москаленко, Наталія Піпа, Андрій Шевців, Оксана Юринець, Ірина Подоляк, Юрій Михальчишин, Михайло Хміль проводять особисті зустрічі з мешканцями під відкритим небом у дворах будинків, у приміщеннях шкіл, біля важливих інфраструктурних об’єктів у межах виборчого округу. Діючі народні депутати, які повторно кандидують до парламенту – Михайло Бондар, Тарас Батенко, Богдан Дубневич, Ярослав Дубневич, Андрій Лопушанський, Андрій Кіт, Богдан Матківський – поєднують виконання своїх депутатських обов’язків з проведення прийому громадян та інформування їх про результати роботи з формами передвиборчої агітації. Часто між цим формами роботи складно провести межу, хоча у цьому немає нічого неправомірного, у переважній більшості ці обранці і до позачергових виборів на регулярній основі проводили зустрічі з виборцями. Представники партії “Голос” Галина Васильченко, Ярослав Рущишин, Тарас Чолій, Олег Шиба, Тарас Елейко, Віталій Андрейко і Валентина Ведровська проводять зустрічі в рамках “Туру Змін” з використанням форм вуличної агітації з розповсюдженням партійних листівок, газет, а також проведення прямих зустрічей з виборцями. Кандидати, які є посадовими особами – Сергій Івах, Ігор Самардак, Павло Бакунець, Володимир Доманський, Остап Семерак, Володимир Гірняк, Роман Ілик – часто поєднують виконання ними службових обов’язків з формами агітації. Мова йде не так у зловживанні адміністративним ресурсом, хоча іноді він проглядається, як у виконанні ними публічних функцій, що так чи інакше передбачає спілкування з людьми. Частина з них офіційно пішли в неоплачувану відпустку. Також за спостереженнями ОПОРИ пряму роботу з виборцями проводять Юлія Мороз, Любов Голубіцька, Андрій Гергерт, Ярослав Качмарик, Микола Зінько, Мирослава Бабінська, Микола Яворський, Ростислав Кушина. Часто нагодою для спілкування з виборцями виступають дні села, музичні фестивалі, релігійні свята, спортивні змагання тощо.
Прямі зустрічі це не лише найбільш щирий спосіб кандидата у депутати донести до виборців свою позицію, програму, наміри тощо, але й з фінансової точки зору маловитратна форма передвиборчої агітації. Саме через це вона настільки популярна серед кандидатів-мажоритарників, які не завжди мають достатні ресурси для проведення фінансово витратних виборчих кампаній.
Не настільки масштабною, проте традиційною для виборів в одномандатних округах є так звана передвиборча благодійність, що супроводжується надання виборцям певних подарунків, матеріальних благ чи послуг. Вона є формою недобросовісної практики передвиборчої боротьби, оскільки передбачає матеріальне стимулювання з метою вплинути на волевиявлення виборців. З погляду виборчого законодавства це те, що підпадає під визначення непрямий підкуп виборців. Протягом червня спостерігачі ОПОРИ фіксували такі випадки у кампанії Андрія Думи, який надавав безкоштовні транспортні послуги, фінансову підтримку для фестивалю “Зашків”, подарунки для дітей, Ярослава і Богдана Дубневича, котрі дарували іменні подарунки випускникам шкіл від імені Фонду братів Дубневичів, Андрія Лопушанського за сприяння власного благодійного фонду організував виступ хору імені Верьовки містами Самбірського й Старосамбірського районів, поїздку для школів на екскурсію до Верховної Ради, волейбольний турнір, оплатив безкоштовний відпочинок у спа-готелі “Женева”, Володимира Пекара, котрий подарував футболки дітям та допомогу в організації концерту творчої студії в Новояворівську, Олега Канівця, фонд якого “Добре серце” подаровав піцу для дитячого закладу у Стрию, Володимира Парасюка, помічник якого роздавав безкоштовно підгузки, благодійного фонду Ростислава Мельника протягом усього червня проводить у Львові акції з роздачі подарунків для дітей, а також Миколи Іщука, Ірини Сех, Віталія Андрейка. Формою підкупу виборців може бути намагання Юрія Кавецького під приводом роздачі саджанців після вступу до нещодавно створеного кооперативу агітувати виборців голосувати за нього на виборах. Після його офіційної реєстрації в ЦВК сторінки кооперативу змінили назву на групи підтримки кандидата у депутати.
Неконкурентну перевагу для діючих народних обранців перед їх конкурентами становлять бюджетні кошти, які вони часто залучають для потреб виборчого округу завдяки цільовим програма державного і обласного бюджетів. Серед львівських мажоритарників найбільше фінансування у своїх округи залучають Тарас Батенко, Михайло Бондар, Богдан Дубневич, Андрій Лопушанський, Ярослав Дубневич і Богдан Матківський. Часто вони це називають евфемізмом “позитивний лобізм”. Проте практика освоєння цих бюджетних коштів ставить під сумнів цільовість їхнього використання, оскільки вони стали своєрідним «депутатським фондом» для роботи з виборцями, які, у переважній більшості, не усвідомлюють, що усі роботи зроблені за рахунок їхніх же податків. Через непоінформованість, низький рівень критичної оцінки, а подекуди свідоме маніпулювання виборці помилково вважають зроблені в рамках бюджетних програм ремонтні роботи формою благодійної діяльності народного депутата. Разом з тим, за цих обставин не має жодного порушення законодавства. Цікаво, що наприклад, Богдан Дубневич надає такі бюджетні кошти школам Львова у вигляді сертифікатів на суму 20 тис. грн під приводом перемоги у різного роду спортивних змагань між школами.
Також ОПОРОЮ фіксувалися окремі випадки зловживання службовим становищем та порушення обмежень для певних осіб у ведені передвиборочї агітації. Зокрема директори шкіл, народного дому, музею та сільський депутат зняли відеоролики з подякою за фінансову допомогу Андрієві Думі та висловлюють йому підтримку на парламентських виборах, які кандидат поширює у мережі інтернет. У свою чергу міський голова Червонограда записав відео подяки Остапу Семераку за допомогу у вирішенні проблеми заборгованості зарплати перед шахтарями. Натомість на сторінці Брюховицької селищної ради агітували на підтримку селищного голову Володимира Доманського.
Політична реклама у медіа все більше поступається місцем агітації на інтернет ресурсах. Традиційно можна побачити рекламу в друкованих ЗМІ, радіо і телебаченні, яку частіше використовують політичні партії, аніж кандидати у депутати. Часто такі матеріали або не марковані відповідним чином, або розміщуються у двозначних рубриках з назвою “Актуально”, “Точка зору”, “Політика”, “Трибуна”, “В центрі”, “Політична платформа” тощо. Найчастіше місцеві друковані ЗМІ згадували Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Тараса Батенка, партію “Голос”. Наприклад, статті “Експерти: На посаду прем’єр-міністра найбільше підходить Юлія Тимошенко” і “Юлія Тимошенко: Зміни, на які чекають люди, починаються. Незабаром Україна обиратиме нового прем’єр-міністра” водночас опублікувало близько десяти районних газет, тоді як кілька видань надрукувало матеріали “Наступні вибори – бій за землю”, “Бій за землю розпочато”, “Захистимо мову – захистимо Україну” та “Ляшко: Демон московського реваншу не пройде” з ознаками “джинси” Радикальної партії. Також у районних газетах з’явилися однотипні публкації про окремих кандидатів від партії “Голос”, які мали подібні заголовки на зразок “Від Вакарчука на Миколаївщині до Верховної Ради йде Тарас Чолій”, у яких змінювали назву району та прізвище кандидата. Для народного депутата Оксани Юринець газета “Ратуша” надрукувала спецвипуск тиражем 25 тисяч примірників, а газета “Високий замок” опубілкувала подібний матеріал про її роботу у жанрі інтерв’ю. У свою чергу Володимир Квурт активно використовує для агітації місцеве телебачення, де запущений цілий проект, який має аналогічну до його громадської організації назви “Говорить Великий Львів”, а Назар Брезіцький – власну програму на радіо “Дуже” і так ж аналогічною назвою його організації “Ідея міста”. Проте тенденція з переміщення уваги на інтернет ресурси та соціальні мережі набуває все більшої популярності, де свою політичну рекламу поширюють праткично усі активні політичні партії та кандидати.
Два випадки антиреклами могли мати місце у виборчому окрузі №125 проти діючого народного депутата Андрія Лопушанського. Мешканцям міста Самбір на вулиці та поблизу домівок пропонували взяти участь в анонімному соціологічному опитуванні. Анкетування проводили, за словами місцевих, невідомі особи. На аркушах, які мали заповнити респонденти, також не було зазначено жодної інформації щодо того, хто проводить дослідження. Серед дев’яти питань, зокрема одне звучало наступним чином “Чи ви проголосували б за кандидата в депутати, якби взнали, що він: 1. Голосував за продовження зв’язків з Росією та має там бізнес. 2. Має відношення до корупційних схем в НАК “Нафтогаз України”, чим самим натякаючи на потенційного кандидата у депутата, який у період з 2005 по 2014 роки був першим заступником голови правління цієї державної компанії. Крім цього у мережі Facebook, як стверджує сам Андрій Лопушанський, було створено фейкові сторінку депутата від імені якого було розміщено оголошення про організацію поїздки до Києва для відкриття пам’ятника Бандері, а після повернення додому – безкоштовний відпочинок в спа-готелі “Женева” у Трускавці.
22 червня під час перебування з робочим візитом до Львова міністр освіти та науки Лілія Гриневич не змогла зустрітись з працівниками однієї з львівських шкіл через те, що не змогла отримати попередню згоду від Львівської міської ради. Місцеве управління освіти вимагало офіційно письмового звернення, що міністр відмовилася зробити. Оскільки офіційної заяви особисто від Гриневич чи департаменту освіти ЛОДА не було, у Львівській міській раді не приймали рішення щодо недопуск високопосадовиці у школу. Аргументація міського управління освіти полягало у загрозах здійснення передвиборчої агітації зі сторони міністра, яка на той момент була потенційним кандидатом у депутати у виборчому списку парії “Українська стратегія Гройсмана”. Натомість Гриневич стверджувала, що не займалася агітацією, а хотіла відвідати освітній заклад в межах своїх посадових обов’язків.
