Цікаво спостерігати, як команда Тимошенко намагається формувати їй новий образ. Тепер з сотень бордів по всій країні Юлія Володимирівна дивиться на виборця крізь окуляри та в чорній водолазці а-ля Стів Джобс. Коса з голови зникла, натомість в промовах з’явились згадки про вікіноміку, 3D-принтери і блокчейн(щоправда, використання цих слів поки накульгує).
Хтозна, можливо, пані Тимошенко хоче розширити свою аудиторію. Ну бо важко збагнути для чого сипати цитатами з Робінсона чи Тапскота, якщо твоїм ядерним електоратом є бабця села в Житомирській області. Однак, обравши таку стратегію, команді ЮВТ слід пам”ятати, що в молодого мешканця Києва чи Одеси є купа джерел інформації. І обираючи для експлуатації певні кліше, в цих людей вони можуть викликати зовсім несподівані і не дуже приємні для авторів асоціації.
От, я, наприклад, коли вперше побачив борди Юлії Володимирівни, одразу згадав історію про медичний стартап “Теранос” і його засновницю Елізабет Голмс. Внаслідок ребрендингу пані Тимошенко перетворилась практично у її двійника. Свідомо це зробили, чи по недогляду – хз. Але факт, як то кажуть, “на ліцо”.
І все б добре, зрештою, пані Голмс до 2015 року вважалася ледь не генієм Кремнієвої долини. Її називали Джобсом у спідниці, а венчурні інвестори вкладали у її розробку сотні мільйонів доларів.
Історія попелюшки завершилась після публікації The Wall Street Journal. Журналісти виявили, що компанія “Теранос” насправді не володіє технологією, про яку гучно заявляла не один рік. Грубо кажучи, розробники запевняли, що зможуть з однієї краплі крові проводити цілу купу складних аналізів, що могло спричинити справжню революцію в діагностиці.
Однак, на практиці, як виявило слідство, Голмс і компанія, банально водили інвесторів за ніс. Ніякої проривної технології у них ніколи не було. Вся історія успіху – блеф і недалекоглядність товстосумів, які так хотіли заробити, що готові були повірити у красиву історію селф-мейд дівчинки, що кинула навчання в Стенфорді заради мрії – допомогти мільйонам хворих по всьому світу.
Далі було розслідування, штрафи, обвал акцій, виключення зі складу ради директорів і взагалі заборона керувати публічними компаніями впродовж 10 років. Ну і, само собою, перспективка нормального такого терміну за гратами через шахрайство.
Отака-от повчальна історія про красиву картинку, чорну водолазку і білявку, яка змусила усіх довкола повірити у свої слова за якими не було нічого. Нікого не нагадує?
