Міське управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони інформує, які є основні категорії бойових отруйних речовин, та те, як діяти у випадку застосування ворогом хімічної зброї.
Про це пише Кулемет з посиланням на прес-службу ЛМР.
Хімічна зброя або бойові отруйні речовини – це будь-які боєприпаси, що містять токсичні або хімічні речовини та уражають організм людини. Це штучна речовина, створена людиною, що може спричинити смерть через асфіксію або ж опіки.
Хімічна зброя може бути у різному вигляді – газ, порошок чи рідина. Контактування з отруйною речовиною відбувається через дихання, шкіру та слизові оболонки.
Основні категорії бойових отруйних речовин:
– нервово-паралiтичної дiї: зарин, зоман, V-гази
– шкiрно-наривної дiї: iприт, азотистий iприт, люїзит
– загальноотруйної дiї: синильна кислота та її солі, чадний газ
– задушливої дiї: фосгени, хлор, хлорпікрин
– подразнюючої дiї: хлорацетофенон, Cі-Ес (CS), Сі-Аp (СR), адамсит
– психотоміметичнi (психохiмiчнi) ОР: BZ, ДЛК та iнші.
Найбільш вірогідними в умовах сучасної війни є застосування противником боєприпасів з хімічними речовинами задушливої та опікової дії, таких як фосфорна бомба.
Фосфорні бомби – це боєприпаси, начинені білим фосфором. Під час попадання на шкіру людини білий фосфор викликає важкі хімічні опіки. Білий фосфор може викликати ураження кісток та кісткового мозку, а також змертвіння тканин. Варто зазначити, що фосфорні бомби заборонено використовувати згідно з додатковими протоколами Женевської конвенції 1977 року.
При ураженні білим фосфором потрібно якнайшвидше позбутися одягу, до якого прилипали частинки білого фосфору, промити уражені ділянки шкіри розчином соди або холодною водою. Опіки слід закрити вологою пов’язкою, промоченою фізрозчином. Не можна торкатися фосфору пальцями! Якщо фосфор потрапляє в організм через рот, то викликає опіки ротової порожнини та шлунково-кишкового тракту. Людина відчуває сильне печіння в роті, страждає від блювоти, діареї та сильного болю в животі.
В умовах війни також зростає вірогідність руйнування та аварії на хімічно-небезпечних підприємствах міста, що може призвести до витоку хімічно-небезпечних речовин, як-от аміак, хлор, соляна кислота.
Аміак – безбарвний газ із характерним різким запахом та їдким смаком. Основними ознаками отруєння аміаком є сильний кашель і задуха, біль в очах, порушення частоти пульсу, почервоніння шкіри, подразнення слизових оболонок.
При отруєнні аміаком негайно виведіть постраждалого на свіже повітря, транспортуйте виключно у положенні лежачи. Забезпечте постраждалому тепло та спокій, дайте зволожений кисень. За можливості змініть одяг, обмийте шкіру чистою водою, зробіть примочки з 5%-го розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.
При отруєнні хлором негайно виведіть постраждалого на повітря, вкрийте та дайте подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Транспортувати постраждалого можна лише у положенні лежачи. Єдиним засобом боротьби із хлором є вода.
При попаданні соляного з’єднання на шкірні покриви, місця пошкодження промивають великою кількістю прохолодної води. Тривалість обробки становить не менше півгодини. При інтоксикації парами, потерпілому забезпечують доступ свіжого повітря, відкривають вікна, розстібають тісний одяг. Рекомендується стежити за станом пацієнта, за відсутності ознак життя проводяться реанімаційні дії. Потерпілому від парів дозволяється дати випити теплий чай, воду. Рекомендується провести полоскання порожнини носа і рота прохолодною водою.
Не нехтуйте попередженнями про повітряну та хімічну тривогу, які повідомляють звуком сирен про небезпеку та дублюються повідомленнями по гучномовцях, радіо, телебаченню, інтернету. Відчуваючи будь-який натяк на незвичний запах, не витрачайте час на те, щоб його проаналізувати та негайно прямуйте в закрите приміщення та вдягніть засоби захисту.
У випадку хімічної атаки або аварії на хімічно-небезпечному підприємстві, дотримуйтесь наступних кроків:
вдягніть засоби захисту органів дихання та шкіри, або змочену водою щільну ватно-марлеву пов’язку;
щільно зачиніть вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи;
заклейте щілини у вікнах папером чи скотчем;
увімкніть телевізор, радіо, інтернет, щоб отримати інформацію про подію та подальші вказівки;
попередьте близьких про небезпеку та можливу евакуацію;
вимкніть побутові прилади та газ.
Якщо виникла загроза евакуації, насамперед візьміть із собою аптечку. Одягніться так, аби залишилось якомога менше відкритих ділянок шкіри. Використовуйте протигази або ватно-марлеві пов’язки, попередньо змочені водою. Не біжіть на вулиці, не торкайтесь сторонніх предметів та не ступайте в калюжі. Не їжте та нічого не пийте.
Аміак є легшим за повітря, тому від нього варто ховатись у підвалах та підземних укриттях. Іприт, зарин та хлор – важчі за повітря, тому варто ховатись на підвищеннях. Намагайтесь якнайшвидше залишити небезпечну зону та рухатись проти напрямку вітру.
