У Львові та області на випадок відсутності світла та тепла готують пункти обігріву, а львів’янам порадили запасатися генераторами та буржуйками. За словами начальника департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Олександра Одинця, мешканці вже встановили понад 700 печей.
Суспільне дізнавалося, наскільки безпечною є ініціатива львівських посадовців щодо буржуйок, коли та чи взагалі їх можна експлуатувати у багатоповерхівках, пише Кулемет.
Буржуйка одна на три під’їзди
У Львові чимало ОСББ та ЛКП облаштували місця для обігріву у підвальних приміщеннях багатоповерхівок чи об’єктах укриття.
Ще від липня буржуйка стоїть в одному з трьох підвальних приміщень у будинку на вул. Мазепи, 6. Придбало та встановило пічку ЛКП, яке утримує будівлю на балансі.
“Наша дев’ятиповерхівка має три під’їзди. В одному з них є буржуйка. На відміну від інших двох під’їздів, де невеликі комірчини, у третьому є простір. Ще у 90-х роках я разом з іншими місцевими жителями все там розчистили, прибрали, навіть з друзями влаштували спортзал, грали в теніс. Тепер тут люди ховаються в разі повітряної тривоги і саме сюди поставили буржуйку”, — розповідає місцевий мешканець Іван Хома.
За його словами, буржуйка — невелика за розмірами, стоїть на підвищенні, а димохідна труба виведена назовні на вулицю. Щоправда, дровами поки не забезпечені. Чоловік каже, що вирішити це питання повинне ЛКП, як ні — використовуватимуть старі дерев’яні двері, балки тощо, що є у підвалах. Втім львів’янин сподівається, що металеву піч використовувати не доведеться.
Сезон складний, треба готуватися
Цьогоріч опалювальний сезон буде найскладнішим і тому до нього треба ретельно готуватися, — переконаний директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Олександр Одинець.
Відтак, у місті напрацювали кілька нестандартних сценаріїв та речей напередодні зими.
“Через можливості руйнування інфраструктури під загрозою постачання теплової енергії. Тому запустили кампанію по буржуйках. Зокрема, у Львові вже встановили понад 700 печей. У місті є близько 5,5 тисяч найпростіших укриттів, проте, звісно, не в кожному укритті є технічна можливість встановити опалювальну піч, тобто буржуйку. Та все ж потреба є в облаштуванні від 1,5 до 2 тисяч”, — каже Олександр Одинець.
Купують буржуйки за гроші співвласників багатоквартирних будинків, місто до закупівлі не долучається. Як наголосив директор департаменту ЖКГ, у підвалах багатоквартирних будинків буржуйки можна використовувати за критичного сценарію.
“Ставити чи не ставити буржуйки у будинках — рішення мешканців. Приклади міст в тих областях, де були бойові дії, показали, що коли є руйнування інфраструктури і воно призводить до відімкнень усіх енергоносіїв, то маючи таку піч і запаси палива чи дров, легше вижити і зігрітися. Але це на випадок критичного сценарію. Хто має гроші, може придбати теплову дизельну гармату. Але вони в рази дорожчі”, — каже Олександр Одинець.
Найпростіша буржуйка коштує від 4-5 тисяч гривень. Усе залежить від товщини металу та площі обігріву. За словами Олександра Одинця, місто може лише проконсультувати мешканців, підказати, яку піч краще обрати та як її встановити.
“Більшість підвалів є найпростішими укриттями. Але якщо у підвалі є загальне вільне приміщення, воно не закрите і може вмістити хоча б десятки людей, у них можна встановлювати буржуйки.
Відповідальним особам варто також подбати про сигналізатор чадного газу і продуктів згоряння, вогнегасник та вивести трубу димоходу назовні. Найкраще, коли мешканці, які надумали встановити буржуйку, зателефонують у своє ЛКП, районну адміністрацію чи департамент житлового господарства і майстри чи інженери їх проконсультують”, — каже він.
Приготували обід на металевій печі
Наразі буржуйки у Львові мешканці не використовують, хіба що тестують – дивляться чи є тяга, задимлення. Одна з печей уже знадобилася у львівському ліцеї Пулюя, де через займання електрощитової не було світла.
Буржуйку використали, щоб приготували школярам обід. Зокрема, кухарі готували різні каші та гарячі напої для всіх учнів молодших класів, а це — 470 дітей. А ось встановлювати буржуйки у себе в квартирі категорично заборонено.
“Якщо в сім’ї є можливість і вони надумали придбати буржуйку, щоб встановити у себе вдома, то правила категоричні — використовувати її в квартирі на високих поверхах не можна. У будь-якій квартирі є багато легкозаймистих речей — елементи декору, тюлі, покривала, паркет, ламінат. Усі вони легко можуть загорітися. Звичайна іскра чи шматок вуглика можуть відлетіти і миттєво зайнятися в квартирі”, — наголошує Олександр Одинець.
Буржуйку встановлювати лише в екстрених ситуаціях – ДСНС
Згідно з вимогами чинного законодавства та державними будівельними нормами, буржуйки можна застосовувати в житлових будинках до двох поверхів включно. Там, де поверховість вища, категорично заборонено, кажуть в управлінні ДСНС у Львівській області.
Те, що зараз у Львові самі мешканці чи керівники комунальних підприємств встановлюють печі у підвалах багатоквартирних будинків — є порушенням. Наслідки, які можуть бути пов’язані з використанням буржуйок – загоряння, отруєння чадним газом чи загибель – буде на відповідальності людини, яка її встановила і балансоутримувача будівлі, додають у ДСНС.
“Це може бути голова ОСББ, ЛКП чи приватної будівлі. Жоден виробник такої печі не вказує в інструкції, що їх можна встановлювати у підвалах житлових будинків. Бо це небезпечно. Зрештою, й не до кінця зрозуміло, адже як можна зігрітися у невеликому підвалі мешканцям багатоквартирного будинку. Це нереально. Як і приготувати їжу для всіх”, — каже речник Головного управління ДСНС у Львівській області Віталій Туровцев.
За його словами, встановлювати, а тим більше використовувати буржуйки у будинках можна лише у критичних ситуаціях, коли не буде ні світла, ні газу, ні інших альтернативних методів обігріву. І лише за умов дотримання правил щодо встановлення та використання таких пічок.
У разі відімкнення електроенергії чи опалення взимку, щоб зігрітися, зарядити телефон чи підігріти воду Віталій Туровцев радить поблизу будинку розгорнути невеликий намет чи обладнати окреме приміщення. Саме так, як це зараз роблять українців на сході.
Віталій Туровцев наголошує — перш ніж встановлювати буржуйки, потрібно дотримуватися основних правил:
Насампереметалева пічка повинна бути не саморобною, а виготовленою на заводі.
Піч потрібно встановлювати на негорючу основу. Це може бути земляний насип.
Якщо він дерев’яний, тоді його треба застелити листом металу або викласти шар цегли.
Піч має щільно закриватися, не мати тріщин, щоб продукти згоряння не потрапляли в приміщення, бо ними можна отруїтися.
Відстань труби, через яку виводяться відпрацьовані гази, від стіни будівлі має становити 1,5 м. Однак це має бути стіна без вікон.
Інакше, за словами Віталія Туровцева, продукти згоряння будуть підійматись догори й потраплятимуть у кватирки. Крім того, іскри з труби можуть потрапляти на балкони, у результаті чого може виникнути пожежа.
“Якщо труба виходить на стіну з вікнами, то висота комина має становити щонайменше 1,2 м над покрівлею будівлі. Тоді дим не потраплятиме у вікна”, — пояснює речник рятувальників.
Також у приміщеннях, де є буржуйка, мають бути встановлені датчики диму й чадного газу та обов’язково призначена людина, яка буде відповідальною за експлуатацію пічки – від моменту розпалення до того часу, поки дрова повністю не згорять.
