Схоже, транспортний колапс у місті перейшов на якісно новий рівень. У гіршому розумінні. Про це у Фейсбуці пише громадський активіст Ігор Стукалець.
Впродовж останнього часу почастішали випадки, коли водії автобусів виганяють школярів або вимагають оплати проїзду. Це при тому, що учні пред’являють учнівські квитки, які, відповідно до ухвали міської ради Львова, дають право пільгового (безкоштовного) проїзду на час навчання.
Дійшло діло до рукоприкладства, коли батько дітей наніс легкі тілесні ушкодження одному з вищезгаданих водіїв. Свої дії він визнав такими, що порушують закон, на відміну від водія, який всіляко намагався представити себе на тлі конфлікту з дітьми як невинну жертву обставин. Водночас батько не шкодує про те, що таким чином помстився за порушені права своїх дітей, що й не дивно.
Цікаво, чи врешті-решт задумаються ті, хто причетний в місті до перевезень. Адже це наслідки повної безпорадності міської влади як замовника послуг, відчуття повної безвідповідальності виконавців послуг – перевізників разом з їхнім персоналом (водіями). Це вже конфлікти не на рівні словесних перепалок пасажира з водієм, а повноцінний “фул-контакт” в повному розумінні цього слова. Чи не час нашим транспортним гуру – чиновникам, тим, хто називає себе експертами, аналітиками, великими громадськими діячами, тим, хто не втрачає жодної можливості засвітити фейсом перед камерою, щоб пропіарити на транспортних проблемах свою персону, задуматися, чим це все може закінчитися?
Їздити, розповідати в інших містах, як потрібно жити за прикладом Львова – це добре. Але цей приклад повинен бути взірцевим.
P. S. Тегати нікого не вважаю за потрібне. Ті, хто причетний – давно показали своє справжнє обличчя і небажання вирішувати транспортні проблеми. Латання дірок – добре вдається, освоюючи бюджетні кошти. А ви, люди, хоч пики один одному розбийте. До чого котимося?
