Львів святкує День міста і його покровителя – святого Юрія. Саме цьогоріч виповнюється 765 років з часу першої писемної згадки про Львів (1256 рік).
Другий рік поспіль через пандемію COVID-19 не було традиційно великої кількості масових подій. Але, мабуть, кожен із мешканців має свої місцини в улюбленому Львові, «місця сили» й натхнення.
«Львів є осердям усієї туристичної області, містом-магнітом, який приваблює гостей з України та закордону, – наголошує Наталя Табака, керівниця управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації. – Більшість туристів, які вперше приїжджають на Львівщину, починають своє знайомство з регіоном саме зі Львова».
Управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації звернулося із запитанням до краєзнавців та гідів (екскурсоводів), перших шанувальників історії й традицій міста, які професійно знайомлять гостей із містом – а які ж їхні улюблені львівські місцини?
Ігор Лильо:
Подобається Кастелівка, дільниця, де найкраща архітектура у Львові. Вона збудована для людей. Підзамче – від монастиря святого Онуфрія. Там є «дух Львова». Також зазначу Площу перед каплицею Боїмів. Особливо гарна вона рано-вранці, коли ще немає людей. Ну і Парк Івана Франка, бо він затишний.
Діана Борисенко:
Тяжію до давнього Львова. У ньому можу виділити середньовічну частину міста і австрійську.Щодо першого, то моє улюблене місце – площа Катедральна, а точніше її закуток із каплицею Боїмів, тутешньою кав’ярнею. Австрійський Львів для мене – це насамперед Святоюрська гора, колишнє Шляхетське казино – сьогодні Будинок вчених, а також Львівський національний університет імені Івана Франка, де я свого часу навчалася.
Соломія Трильовська:
Новий Світ – дільниця із затишними віллами й загалом інший Львів, аніж той, який бачимо у досить галасливому центрі. Ще серед улюблених – вулиця Самійленка з околицями, неподалік від більшої вулиці Зеленої. Ці місця не дуже далеко від центру, але виділяються затишком. А ось у самісінькому центрі Львова улюбленою для мене є Вірменська церква – люблю її за присутність духовності.
