Основна реформа Суспільного телебачення полягає у звільненні працівників та вивільненні приміщень. З якою метою – це вже інше питання. Це певний зговір певних політичних сил з метою захоплення стратегічної галузі держави.
Про це під час прес-конференції у Львівському прес-клубі заявив журналіст та медіа-експерт Андрій Болкун.
За його словами, зараз тривають позови щодо реформи Суспільного на Львівщині, зокрема у суд подав екс-очільник ЛОДТРК Михайло Хвойницький.
Телеведуча та волонтер Ксеня Клим заявила, що оскільки крапки у цій реформі ще не поставлено, тож наразі “ми ще будемо сподіватись, що ця реформа ще таки вдасться”.
Але, каже вона, реформа почалась уже давно, проте у Києві так і не показали, як саме вона відбуватиметься.
На зустрічі ж, яка відбулась у приміщенні на “Високому замку” у Львові обіцяли, що телебачення Суспільне буде відкритим та публічним для усіх.
“Зараз ми бачимо 3 години ранкового ефіру. Ця програма нічим не відрізняється від тієї, яка виходила і раніше багато років. Новинний блок зараз повністю цензуруюється з Києва. Те, що йде у ефір, повністю узгоджується з Києвом. Також ввечері 40 хв йде “Тема дня”, яка також не представляє з себе нічого нового”, – розповідає Ксенія Клим.
Вона наголошує, що нового продукту на Суспільному у Львові так ніхто і не побачив.
“Колектив був цинічно розігнаним”, – сказала вона.
Кандидат мистецтвознавства, заслужений журналіст України, театрознавець, автор та ведуча авторських програм з питань мистецтва і театру на Львівському державному телебаченні Світлана Максименко додає, що працівники сфери культури по 20 років не бачили гонорарів за свою роботу, проте завжди ставили на першу позицію професійність.
“Я не називаю це реформою, а рейдерським захопленням. Подається дуже викривлена, непрофесійна і вельми тенденційна інформація. Я вважаю, що ця реформа – це не провал, а запрограмована ситуація розвалу телебачення, яке так і не стало Суспільним”, – повідомила Максименко.
Вона також додала, 70% працівників було скорочено і зараз справді йдуть судові позови.
Журналіст Ксенія Клим підсумовує, що зараз уся надія залишається на громадський сектор, який, втім, на жаль, недостатньо активно цікавиться цією тематикою.
