Участь підприємців у вирішенні соціальних проблем та впровадженні інноваційних суспільних змін обговорили під час панельної дискусії в рамках ІІІ Форуму місцевого розвитку, що проходить у Трускавці. У розмові взяли активну участь представники соціального бізнесу, що представляють Львівську та Луганську область.
«Для органів місцевого самоврядування соціальні питання завжди мали знак мінус у грошовому вимірі, а відтак були проблемними»,- заявив, розпочинаючи дискусію, її модератор, Президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях. Він запропонував учасникам панелі розповісти про власний позитивний досвід зміни цієї практики.
В Україні немає чіткого юридичного визначення, що таке соціальне підприємництво. Як немає і точної статистики таких підприємств – різні джерела налічують їх кількість від 150 до 1000. Львівщина була серед піонерів у цій сфері – досить згадати таке відоме підприємство як «Оселя», що допомагає бездомним. Ці традиції продовжуються.
«Львівське соціальне підприємство «Майстерня мрій» працює з неповносправними людьми з вадами розумового розвитку, – розповіла його керівник Анна Іванічева. – Підприємство займається виробництвом трав’яних чаїв. Спочатку до виготовлення чаїв підприємці залучали своїх підопічних, однак з досвідом вирішили перейти до іншого формату роботи. Тепер одна частина команди ( 19 чоловік), інша займається виготовленням чаю. Нині, як розповіла Анна Іванічева, їх товар закуповують чотири компанії і одне кафе, інтерес до чаїв «Майстерні мрій» виявляють у Києві.
Підприємство підписало договір з громадською організацією, в якому передбачено, що 60 відсотків зароблених коштів буде спрямовано на соціальні потреби.
Подібний пункт є і в соціальному договорі підприємства «Турклуб «Манівці», яке займається організацією активного відпочинку для молоді. В активі підприємства – відкриття багатофункційного залу активних видів туризму, який працює на безкоштовних засадах, організація навчань з порятунку на воді для молоді, фестиваль здорового способу життя «Небу Хай», порятунок озера на Погулянці. Нині «Манівці» створили в Миколаївському районі спортивну школу, викупили насосну станцію, яку пере облаштують в спорт зал
Гість з Луганщини, засновник соціального підприємства «Арт-кафе «Тролейбус» Володимир Орос розповів про діяльність свого кафе, яке не просто годує клієнтів, а й організовує культурні вечори, виставки, організацію творчих зустрічей. «Завдяки нам дехто з наших майстринь продає свої твори навіть в Америці», – похвалився Володимир Орос. – В кафе проводять концерти, тренінги, майстер-класи. Половина доходів йде на підтримку дитячих та молодіжних ініціатив в місті Добропіллі. Працюють два центри для дітей і молоді – міськрада на пільгових умовах виділила приміщення, а підприємство фінансує їх діяльність.
Всі учасники дискусії погодилися на важливості співпраці подібних підприємств з органами місцевого самоврядування. Головне, що чекає соціальний бізнес від влади – партнерство і порозуміння, підтримка там де це можливо, і відсутність перешкод у діяльності.
До речі, діяльність соціальних підприємств знаходить підтримку у суспільстві. За словами Віктора Ляха,60 відсотків людей при однаковій вартості товарів чи послуг надають перевагу продукції тих компаній, які мають соціальну спрямованість.
Завершальним акордом дискусії стала презентація проекту «Дрогобич SmartSity», проведена депутатом Львівської обласної ради Андрієм Ковчем. Завдяки інноваційним технологіям, нині це 80-тисячне місто є одним із найпрозоріших міст України стосовно роботи місцевої влади. Дрогобич відкрив всю інформацію про органи влади та депутатський корпус, як хто голосує, уся фінансова інформація про діяльність органів влади та комунальних підприємств, витрати бюджетних коштів.
«Принцип співпраці громади та влади полягає в можливості активної частини громади впливати на діяльність органів влади. Ми надали можливість в оперативному режимі в інтернеті не лише звернутися до органів влади, але й контролювати як вирішується проблема. Все це дозволило Дрогобичу стати другим в рейтингу найпрозоріших міст України», – розповів Андрій Ковч.
Андрій Ковч також зазначив, що досвід Дрогобичини є відкритим для будь-якого міста – було б бажання реалізувати подібні інновації.
