Що не так в законі про оцінку впливу на довкілля

0
1257

Закон про оцінку впливу на довкілля правильний, бо впроваджує європейські моделі. Однак низку норм слід вдосконалити, інакше економіка зазнає суттєвих втрат. Про це пише екс-керівник Держгеонадр Дмитро Кащук у блозі на УП.

Філософія нового закону про оцінку впливу на довкілля — ОВД — правильна, бо це захист природи.

Закон впроваджує європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля.

Понад 700 компаній вже подали заявки до Єдиного реєстру Міністерства природи щодо проходження нової процедури. Понад 120 з них — газовидобувні компанії.

Останні нарікають на неефективну процедуру оцінки впливу на довкілля і застерігають про зрив планів щодо нарощування видобутку газу в Україні.

Звинувачення серйозні. Громадська організація “Наука. Розвідка. Видобування” проаналізувала текст закону і дійшла до таких висновків.

Оцінку впливу на довкілля можна розділити на три етапи. Перший — підготовка висновку компанією, другий — комунікація з громадою, третій — комплексний розгляд звіту уповноваженим органом і надання відповідного висновку.

Почну з пунктів, які не викликають запитань. Очевидно, що закон надзвичайно важливий з точки зору виконання Україною своїх зобов’язань в рамках угоди про асоціацію з ЄС та інших міжнародно-правових зобов’язань держави.

Зокрема, йдеться про Оргуську конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості у процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань довкілля від 1998 року, конвенцію Еспо про оцінку впливу на природу у транскордонному контексті від 1991 року, зобов’язання в рамках Енергетичного співтовариства.

Мета ОВД — екологічна безпека, охорона довкілля, раціональне використання і відтворення ресурсів. Закон чітко визначає строки та стадії подання документів. Документи оминають чиновника і вносяться до відкритого Єдиного реєстру.

Автори закону визначили порядок плати для забезпечення громадського обговорення в процесі ОВД та напрями, за якими можуть використовуватися кошти. Закон уперше передбачає таку активну участь громадськості в ухваленні рішень, але цей момент неоднозначний і викликає перестороги через українські реалії.

Кого торкнеться закон

Закон стосується усіх, хто планує будувати або вже експлуатує підприємства реального сектору. Компанії, які отримали державну екологічну експертизу до набуття чинності законом, можуть бути спокійними: вони мають статус висновку.

Що потрібно знати компаніям перед початком діяльності?

Висновок необхідно отримувати за будь-яких обставин перед будь-якими іншими дозвільними документами. У межах закону про ОВД підвищується адміністративно-фінансовий тиск на бізнес. Запроваджена процедура значно збільшує строки отримання дозволів, частково дублюється чинною експертизою проектів будівництва.

Висновок стає для підприємства основним документом з екологічних питань і може вплинути на вірогідність отримання інших дозволів.Відсутність висновку чи невиконання його умов є підставою для зупинення роботи підприємства.

На жаль, закон не деталізує деякі положення, що відкриває можливість для довільного застосування його норм.Також значно підвищується роль громадськості при ухваленні рішення щодо надання висновку.

Що непокоїть

Газовидобувні компанії подали понад 120 заявок на проведення процедури оцінки впливу на довкілля. Дев’ять з них — для продовження спецдозволу на видобуток.

Низка компаній нарікає на процедуру.

В “Укргазвидобуванні” заявили, що були вимушені зупинити видобуток на одному з родовищ через затримку в переоформленні ліцензії. Причина — категорична відмова обласних держадміністрацій проводити ОВД без офіційного затвердження розміру сплати за проведення громадських слухань з боку Мінприроди.

Громадські слухання — новація закону. Він надає громаді майже повний карт-бланш, а це — ризики тиску на компанії з боку зацікавлених осіб.

Звісно, такий рівень прозорості не може не вітатися, але тоді потрібен більш чіткий алгоритм дій для всіх сторін. В іншому випадку компанії платитимуть за підготовку висновку та організацію громадських слухань без жодних гарантій з боку держави.

Наприклад, після публікації звіту проводяться громадські обговорення у формі слухань або надання письмових зауважень та пропозицій без необхідності їх обґрунтування. За їх результатами місцева держадміністрація або Мінприроди готує звіт про громадське обговорення, у який включається інформація про “повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення” зауважень громади.

“Безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування” в подальшому може бути підставою для скасування висновку в суді. Будь-яка фізична особа може оскаржити висновок на тій підставі, що її зауваження не було враховане.

Як було зазначено, закон стосується майже всіх, хто експлуатує підприємства реальної економіки, включаючи нафтопереробні та газопереробні заводи, ТЕС, установки для виробництва або збагачення ядерного палива. Тобто мова йде про фахові напрямки, які потребують професійної підготовки. Виникає питання кваліфікації представників громади, яким закон делегує такі широкі повноваження.

За законом, після громадського обговорення відповідний орган готує висновок, у якому визначає допустимість або обґрунтовуєнедопустимість запланованої діяльності. При цьому орган бере до увагизвіт про ОВД та результати громадського обговорення, проте якими критеріями він повинен керуватися, закон не каже.

Схоже формулювання є у директиві 2011/92/ЄС від 13 грудня 2011 року, але хотілось би побачити більш чіткий алгоритм ухвалення рішень державними органами.

Дії після отримання висновку

Висновок повинен міститиекологічні умови, яких необхідно дотримуватися під час діяльності підприємства. В іншому випадку його експлуатаціюможе зупинити суд.

Також висновок може передбачати необхідність післяпроектного моніторингу. Закон не говорить, коли такий моніторинг повинен застосовуватися, а також не містить критеріїв включення у висновок обов’язку проводити моніторинг.

Якщо впродовж роботи об’єкта буде виявлений “значний негативний вплив” на життя і здоров’я населення чи довкілля, суд скасовує рішення про провадження діяльності та припиняє роботу об’єкта. При цьому закон не деталізує, який вплив вважається значним, хто повинен його виявляти та у яких документах фіксувати.

Санкції за порушення

Найбільш суттєві наслідки порушень — тимчасова заборона та припинення діяльності підприємства. Перша санкція застосовується “у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля”.

Йдеться про порушення екологічних умов, передбачених у висновку, рішенні про провадження планованої діяльності або проектах будівництва чи реконструкції. При цьому може бути зупинена експлуатація всього підприємства або окремих цехів. Підстави для цього не вичерпні, що створює ризик довільного застосування санкцій.

Висновок про висновок

Процедура ОВД багатоступенева. З моменту повідомлення про планову діяльність до оприлюднення рішення про провадження планової діяльності потрібно пройти 18 етапів. Через новаторські норми закону виконати його самостійно непросто. На ринку вже з’явилися лобісти, яки беруть за свої послуги від 100 тис грн до 1 млн грн.

Пропоновані послуги мають форму “консультування”, а отримання висновку не гарантує подальшої діяльності підприємства. Підхід до реалізації процедури ОВД іноді нагадує відому схему з моніторингу у сфері користування надрами. Такий порядок довгий час був лише способом збагачення окремих компаній.

Мінімальна вартість послуги з отримання висновку з ОВД, тис грн

Компанія Вартість
ТОВ “Експертний центр” 155
ТОВ “Прайм бізнес клас” 400
SЕС ecology 290
Проект “Еко буд” 650
ТОВ “Центр екології та розвитку нових технологій” 250
ПП “Еко орхім плюс” 300
ТОВ “Укрресурси-2011” 300

Також закон створює додаткове навантаження на користувачів надр. Спочатку вони інвестують у підготовку звіту та організацію громадських слухань, а згодом — у процедуру отримання погоджень від обласних рад.Це так звані пункти про соціально-економічні угоди, які компанії укладають з місцевою владою.

Було б доречно, якби закон про ОВД та законодавство у сфері користування надрами врегулювали пункти щодо отримання висновку та погоджень облрадами і зняли норму про отримання погоджень від представників місцевої влади. Якщо місцева громада надала згоду, то навіщо обтяжувати бізнес ще одним погодженням?

Також після аналізу закону постає питання, як повинні діяти компанії, якщо місцеві депутати голосують проти надання погодження, а громадськість підтримує це рішення. Такі та інші труднощі, які виникають в процесі реалізації закону про ОВД, — це проблеми не окремих компаній, це проблеми національного масштабу.

Тимчасом Мінприроди відмовилося продовжити дію спеціального дозволу на видобування нафти і газу компанії “Укргазвидобування”. Наслідок — зупинка видобутку вуглеводнів на Південно-Коломацькому родовищі. У компанії говорять, що прогнозовані втрати сягнуть 6,5 млн куб м газу та 210 тонн газового конденсату.

Без оперативного втручання уряду цей приклад стане першим серед багатьох наступних, що вдарять по галузі. Саме тому до закону слід внести зміни і врегулювати деталі, які дозволяють спекулювати окремим зацікавленим групам.

Залишити відповідь