Підлеглі Садового розповіли чергову казку про громадський транспорт міста Львова

0
1034

Транспортна галузь Львова активно розвивається. Вже цього року ЛК «АТП-1» має поповнитися 150 новими великогабаритними низькопідлоговими автобусами, ЛКП «Львівелектротранс» вже отримав 30 німецьких трамваїв та провів тендер на придбання 50 нових тролейбусів, які очікують отримати весною наступного року. Такий реліз розіслала прес-служба Львівської міськради.

Однак, як стверджує Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, якість перевезень пасажирів залежить не лише від закупівлі нових одиниць транспорту — це комплексне питання, яке включає впровадження електронного квитка, розробку і впровадження концепції паркування, розвиток велоінфраструктури та пішохідного руху, та надання пріоритету громадському транспорту. Саме такою є стратегія розвитку громадського транспорту Львова.

«Зараз у транспортній галузі Львова робиться дуже багато. Про часткові результати мешканцям відомо, проте є багато напрацювань, які невідомі. Найперше хочу наголосити, що не буде покращання у транспортній галузі, якщо лише закуповувати великі автобуси і ставити їх на маршрути. Це комплексне питання, яке потрібно розглядати з усіх дотичних сторін.

Зокрема, транспортне моделювання показало, що у нас з 07.00 год і до 10.00 год ранку потрібно перевезти 150 тис. людей. Це дані на 2017 рік. Проїзна здатність всього громадського транспорту становила 127 тис. Через те і маємо переповнений транспорт, оскільки його не вистачає. Відповідно було визначено скільки транспорту мало б бути, щоб забезпечити проїзну здатність. Отож до 2020 року у нас має бути 120 трамваїв, 120 тролейбусів, 150 малих автобусів і 340 великих автобусів. Тобто пріоритет надаємо електротранспорту і великим автобусам.

Тому перша річ, яку ми хотіли поміняти — це збільшити частку комунального транспорту. Для цього у 2018 році 150 автобусів купуємо в лізинг, 30 трамваїв вже є, і проведено тендер на придбання 50 тролейбусів. Відповідно у 2019 році має бути ще придбано 30 трамваїв, 40 тролейбусів і 100 великих автобусів.

Також одне з великих досягнень цього року — це проведення конкурсу з визначення перевізників. Однак на 12 маршрутів не подався жоден перевізник. Частина цих маршрутів буде замінена, а решта, без змін, буде передана на обслуговування в АТП-1 (18, 19, 36, 37, 40, 48, 50) після надходження нових автобусів”, — розповідає Андрій Білий.

За його словами, щоб кардинально і якісно покращити ситуацію в транспортній галузі Львова необхідно пропрацювати і змінити багато дотичних сфер до цієї сфери: це запровадження оплати за транспортну роботу, запровадження електронного квитка, збільшити частку перевезень комунальним транспортом, пріоритезація руху громадського транспорту.

«Усі європейські міста прийшли до того, що приватний транспорт — це дорого, це не екологічно, це забиває вулиці і створює затори. Нам потрібно змінювати мислення, що мовляв маю їхати тільки я на своїй машині. Тому минулого тижня ми зробили перший крок у цьому напрямку і на 7 вулицях Львова виділили смуги для громадського транспорту.

Також тут важливо впорядкувати паркування. Адже якщо запарковано декілька смуг руху то зрозуміло, що жоден транспорт не проїде. Також має бути якісна пішохідна інфраструктура та громадські простори. Усі повинні розуміти, що нормально пройти пішки до маршрутки 300 м, і що маршрутка не повинна зупинятися саме біля мого під’їзду. Розвиток пішохідної інфраструктури має мотивувати людей ходити пішки. Також не потрібно їхати одну зупинку, її можна пройти пішки, за умови хорошої погоди.

Далі важливим є розвиток велоінфраструктури і велоруху та зменшення навантаження на центральну частину міста. Адже центр зазвичай «стоїть» в пікові години, бо туди з’їжджаються усі. Тому ці транспортні потоки потрібно не зводити в один центр, а закрутити по колу — що є основою організації малого транспортного кільця”, — наголошує посадовець.

За його словами оплата транспортної роботи мала б здійснюватися за кілометр. Однак, щоб запровадити такий механізм, необхідно ввести електронний квиток.

«Традиційна оплата за проїзд відбувається за схемою: пасажир — готівка — перевізник. Також у нас вже давно функціонує безготівкова модель оплати — це QR-коди та термінали в електротранспорті. Та це не є електронний квиток, як це називають в інших містах. Якщо безготівкову оплату за проїзд назвати електронним квитком — то ми це давно впровадили. До прикладу, електронний квиток, який впровадили в Харкові — це безготівкова оплата проїзду. У них такою системою оплати користується лише 6% пасажирів. Натомість у нас в електротранспорті є більше 15% користувачів.

Але для нас електронний квиток має інше розуміння. Ми для себе визначили іншу концепцію. У нашій схемі є пасажир — оператор — перевізник. Завдання оператора зібрати кошти з пасажира в найрізноманітніший спосіб — абонеменом на тиждень, місяць, рік чи готівкою, та це буде найдорожче. Далі оператор оплачує перевізнику за транспорту роботу відповідно до звітів. Тому, ми перші в Україні, хто впроваджує саме таку схему оплати.

Щодо впровадження електронного квитка то підготовча робота розпочалася в березні 2015 року. За два роки командою ЛКП «Львівавтодору» було зроблено великий об’єм робіт, якого не видно. З березня 2017 року почалися тендерні процедури. Зараз розпочався останній тендер. До 15 січня 2019 р триває збір пропозицій. На впровадження дається 12−18 місяців. За оптимістичним сценарієм до січня 2020 року весь громадський транспорт Львова буде покрито електронним квитком. За песимістичним — до травня 2020 року.

Обов’язково також для якісного функціонування транспортної галузі є оптимізація мережі схем маршрутів. Може бути один маршрут, який вивозить з мікрорайону, а далі є можливість різноманітних пересадок.

Також ЛКП «Львівавтодор», спільно з КУ «Інститут міста» напрацьовують концепцію щодо паркування. Для цього розглядаються можливості будівництва підземних паркінгів. Зокрема зараз пропрацьовується можливість будівництва підземного паркінгу на пл. Петрушевича і пл. Двірцевій. Ці проекти будуть іти на інвестиційний конкурс”, — продовжує Андрій Білий.

Відповідно поза центром буде вигідніше залишати авто, бо чим ближче до центру тим паркування буде дорожче. Також передбачено функціональні паркінги, які будуть діяти біля магазинів, супермаркетів, автостанцій, вокзалів, а також будуть створюватися перехоплюючі паркінги, з яких люди можуть пересідати на якісний громадський транспорт. І передбачається функціонування 4 автостанцій — Рясне, вул. Городоцька, вул. Личаківська і вул. Зелена.

«Також місто активно працюватиме над пріоритезацією громадського транспорту. Якщо, до прикладу, взяти трамвайний маршрут № 8, який наближений до ідеального, то тут є 1 км, який трамвай проїздить за 3 хвилини, і є 0,5 км, які трамвай їде 20 хвилин: це від Академії Мистецтв до пл. Франка. Якщо ж порахувати як трамвай на цьому маршруті їде, коли нема заторів і в годину пік, то різниця сягає 40−60%. Як бачимо, цей трамвай може здійснювати на 40−60% більше перевезень тим самим кількісним складом, якщо немає заторів. Тому обов’язково потрібно надавати пріоритет громадському транспорту», — підсумував Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР.


Leave a Reply