Львівщина втілюватиме проект єдиного аеромедичного простору для транспортування «важких» пацієнтів

0
207

Міністерство охорони здоров’я запускає новий проєкт єдиного аеромедичного простору. До його реалізації одним із перших в Україні долучиться Львівський центр екстреної медичної допомоги.

Як розповів керівник Львівського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько у інтерв’ю для ІА «Діло», це достатньо амбітна, але  досяжна ціль, пише Кулемет з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

«Проєкт, який анонсований МОЗ – це та річ, про яку ми давно мріяли та чого давно бажали.. Практично весь проєкт фінансується державою. Єдине, що від нас потрібно – це дуже швидко знайти команду лікарів і забезпечити підготовку усієї документації у нас по установі. Від себе, як від центру, ми намагатимемося це зробити значно швидше, ніж інші центри змогли б це зробити. Ще до того, як надійдуть гроші від міністерства, ми розпочнемо навчання лікарів власним коштом, – розповів Андрій Васько. – Питання приземлення гвинтокрила буде за всіма нормами авіації. За це відповідатиме профільне міністерство, до якого належатиме цей вертоліт. Це може бути один із підрозділів МВС. Самі польоти не є нашою профільною діяльністю. Основне для нас – це надання медичної допомоги, а транспорт – метод пересування для наших медиків. Скоріш за все площадки для приземлення будуть розміщені біля кожної лікарні інтенсивного лікування, яких в області є 9, і перша така площадка будуватиметься в лікарні швидкої допомоги у Львові. Крім того, такий вертоліт може сідати на будь-якому аеродромі, який є в нашій області, і також він може сідати на автомагістралях, де можна зупинити рух автотранспорту поліцейським авто та доїхати каретою швидкої допомоги до цього місця посадки».

Місто Київ та Львівська область будуть одними із перших, хто втілюватиме цей проєкт. Вертольотом транспортуватимуть пацієнтів з інфарктом, інсультом, після ДТП, з політравмою, нейротравмою, опіками.

«У зону нашої відповідальності буде входити увесь Карпатський регіон, в тому числі обласні центри навколо Львівської області. Тобто це є Рівне, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ. Зрозуміло, що там є також і  Закарпатський регіон, Ужгород, гірські райони Чернівецької області та звісно уся Львівська область. Тому профільним напрямком все-таки буде Львівська область та мешканці нашої області. Крім того, такі проєкти будуть заплановані в кожній області для реалізації», – зазначає Васько.

Щодо карет екстреної медичної допомоги – зараз їх у області є близько 120. За словами керівника Львівського центру екстреної медичної допомоги, для стабільного функціонування служби, потрібно мінімум 150 машин.

1 січня 2021 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів, увійшов у дію новий розподіл викликів на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. У повній мірі такий розподіл ще не запрацював. Перехід займе 2-3 місяці. Зараз активно готують нормативну базу, проводиться роз’яснювальна робота серед диспетчерів щодо нормативного порядку розподілу викликів.

«Доцільним є поділ на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Критичні, екстерні – це ті, на які виїжджає швидка, всі решта – на які швидка не зобов’язана виїжджати. Раніше було так, що неекстрені швидка мала обслужити у межах години. Тому якщо бригада швидкої обслуговує неекстрений, а в той час стається екстрений виклик, то вона не може вже залишити пацієнта. Зараз служба сфокусована повністю на порятунку життя. Багато хто може піднімати це питання та говорити, що це не правильно, що ми позбавляємо гіпертоніків можливості отримати консультації. Але екстрена допомога – це про порятунок життя. У нас 30-35% викликів закінчуються госпіталізацією, а 65%  – ми виїжджаємо, консультуємо і їдемо далі. А таких речей не має бути. Фактично 65% викликів, які ми не забрали в лікарню є непрофільними», – пояснює Андрій Васько.

Для того, щоб раціонально використовувати ресурси і максимально швидко доставляти пацієнта до місця призначення, на рівні диспетчерського центру буде телеметричний центр, який координуватиме процес переставляння бригад та їх переміщення.

Щоб пришвидшити час доїзду до пацієнта по території  Львова планують робити нові підстанції. Зараз є п’ять підстанцій на території міста, потрібно ще мінімум 3.

«Ми плануємо зробити пункти базування у Винниках на два автомобілі, на території психіатричної лікарні на Кульпаркові на два автомобілі і пункт базування на перехресті Левандівка-Городоцька на один-два автомобілі. Нашим головним завданням є вчасний доїзд до пацієнта, тому будемо дислоковувати бригади по Львову таким чином, щоб вчасно приїхати до пацієнта на допомогу», – каже Андрій Васько.

Щодо пріоритетів у роботі, керівник центру екстреної медичної допомоги зосередиться налагодженні сортувального режиму в диспетчерській, на швидкості доїзду бригади до пацієнта та профільності госпіталізації пацієнтів. Також планують налагодити логістичні проблеми кисневого та медикаментозного забезпечення.

«Кожна бригада має балони з киснем в себе на борту, які вони повинні десь міняти. Було так, що на всю область усі балони треба було отримувати у Львові. Тому уявляємо, який кілометраж потрібно було проробити бригаді для того, щоб просто замінити балон. На сьогоднішній день ми намагаємось добитися, щоб наші бригади отримували їх на деяких підрозділах: Стрий, Дрогобич, Самбір, Буськ, Червоноград і Новояворівськ  і також Львів. Тоді будь-яка бригада, наприклад, зі Сколе могла приїхати до Стрия та замінити кисневий балон. Так само в нас буде логістика по медикаментах. Тобто, наприклад, усі медикаменти на «Стрийський кущ» будуть зберігатися у Стрию та інші прилеглі пункти будуть приїжджати до Стрия, щоб поповнюватися медикаментами та засобами захисту. Це є елементарними правилами логістики, які пришвидшують роботу в багато раз», – пояснює Андрій Васько.

Також серед амбітних планів – формувати позитивний імідж та особливий соціальний статус екстреної медичної допомоги.

«Для мене, перш за все, є важливим компонентом соціальний статус екстреної медичної допомоги, щоб вона асоціювалася із допомогою реальною. Для того, щоб кожна людина, яка бачила авто екстреної медичної допомоги, намагалася якнайшвидше звільнити місце на дорозі, бо бригада їде на допомогу. Щоб коли бригада на виклику і не може знести важкого  пацієнта, усі люди, які біля неї проходили, були готові допомогти їм. Оскільки ми маємо бути не просто тими, хто  їздять на каретах швидкої та реанімують. Ми маємо бути модератором та каталізатором філософії медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Ми будемо тими, хто задає тон в питаннях, як люди повинні приходити одне одним на допомогу і як цю медичну допомогу правильно надавати, безпечно для себе в тому числі», – підсумував Андрій Васько.


Leave a Reply