«Зелена» енергетика зараз – світовий тренд. Усе більше країн намагаються збільшувати частку електроенергії із відновлювальних джерел на своїх ринках. Яка ситуація зараз на енергоринку України та чи справді вартість «зелених» кіловатів впливає на підвищення тарифів для споживачів – розповів директор підприємства «ЛІГ АГРО», яке й генерує таку електрику, Олександр Гирич.
У таких країнах, як Німеччина, Швеція та Норвегія обсяг генерації електроенергії з відновлюваних джерел сягає майже 50%.
– У них є стратегічний план до 2050 року довести цю частку до 100%. У деяких країнах також поступово викорінюють виробництво електричної енергії на вугільних ТЕЦ і зупиняють роботу атомних станцій, які вже практично прослужили той термін, який мали. Загалом частка відновлюваних джерел енергії у світовому енергобалансі складає до 30%, – зазначає пан Олександр.
Що ж стосується України, то у нас лише близько 5% електроенергії, яку продають на енергоринку, генерується із відновлюваних джерел.
– Наша держава також взяла курс на розвиток відновлюваних джерел енергії і в Енергетичній стратегії прописано, що до 2035 року в електроенергетиці України вже має бути 25% «чистої» енергії. План виглядає дуже амбітно, адже за 10 попередніх років ми змогли запровадити лише 5%. Для того, щоб цілі все-таки досягнути, потрібно, аби держава усім можливим і неможливим допомагала таким виробникам і зацікавлювала інвесторів, – каже Гирич.
Зараз на енергоринку України, за словами пана Олександра, є низка проблем, які прямо стосуються тих, хто генерує електроенергію з відновлюваних джерел. Із 1 липня 2019 року впровадили нову модель ринку, яка на думку Гирича, є недостатньо опрацьованою та ефективною. Це добре відчувають на собі ті підприємці, які генерують «зелені» кіловати:
– Виходить так, що виробники електроенергетики із відновлювальних джерел недоотримують кошти за енергію, яку продають. Коли існувало ДП «Енергоринок» з оплатами не було жодних проблем, але з 1 липня є вільний ринок і за електроенергію безпосередньо розраховується ДП «Гарантований покупець». Якщо брати статистику за останні місяці, то за грудень досі наше підприємство не отримало близько 70% коштів за вироблену електричну енергію, а за листопад отримало лише минулого тижня. Хоча, згідно з договорами, які підписувалися між ліцензіатами та ДП «Гарантований покупець», оплата мала здійснюватися вчасно, – пояснює фахівець.
Така ситуація, на думку підприємця, негативно впливає на інвестиційний клімат.
Ще одним аспектом, який негативно впливає на розвиток «зеленої» енергетики в Україні, є бажання знизити «зелений» тариф (прим. – «зелений» тариф – це економічний механізм, спрямований на розвиток генерації з відновлюваних джерел). Зробити це ретроспективно неможливо, тому зараз активно обговорюють ідею добровільної реструктуризації «зеленого» тарифу.
– Така реструктуризація полягає у тому, що виробники електроенергії з відновлювальних джерел погоджуються на зменшення «зеленого» тарифу, але його дія продовжується у часі. Фактично, вартість одного кіловата може зменшитися на 20%. Також планується запровадити відповідальність за небаланси: ми маємо подавати на добу наперед прогноз, скільки виробимо електроенергії. За неправильну подачу даних запроваджуватимуться штрафи, а можливе відхилення прогнозу лише на 5%. Зараз це працює у тестовому режимі, без штрафів, але передбачити кількість кіловатів, яку ми виробимо між 11 та 12 годиною дня точно – практично неможливо. Наскільки мені відомо, то погодинного прогнозування немає ніде у світі, але у нас це може бути впровадженим. Наша компанія є активним учасником публічних обговорень і дискусій, які стосуються галузі. Зокрема і щодо законопроєктів, які негативно можуть вплинути на діяльність об’єктів відновлюваної енергетики, а також зашкодити інвестиційному клімату України. На різного роду заходах і конференціях, ми, разом з іншими членами Української Асоціації Відновлюваної Енергетики, активно виступаємо проти будь-яких ретроспективних чи реструктуризаційних змін до «зеленого» тарифу. Очевидно, така позиція подобається не всім, оскільки зараз сфера відновлюваної енергетики перебуває під тиском, – пояснює Гирич.
За словами підприємця, в Україні роками побутує міф про те, що «зелений» тариф дуже дорогий і безпосередньо впливає на ті суми, які ми бачимо у платіжках.
– Першочергово погане ставлення склалося через те, що у 2012 році були справді шалено високі «зелені тарифи»: якщо на сьогодні тариф становить 11 євроцентів за кіловат, то тоді кіловат «чистої» енергії коштував 46 євроцентів. Однак, за рахунок здешевлення цін на обладнання, за рахунок розвитку галузі ціна постійно зменшується і це світовий тренд. Можливо, вплинуло також пропагування міфу, що за кожен «зелений» кіловат платить кінцевий споживач, але це насправді не так. «Зелені» кіловати справді коштують дорожче за ті, які, наприклад, отримують з атомних електростанцій. Однак, якщо брати у порівнянні з цілою системою, то будь-який інший кіловат дорожчатиме, а цей дешевшатиме. Варто додати, що з цього року повинна запрацювати аукціонна система викупу електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел, що також вплине на зменшення ціни за «зелений» кіловат. Звідси і походить таке прагнення розвинених країн до збільшення частки саме відновлювальної енергетики в енергосистемі.
Цікаво також те, що жодних дотацій із державного бюджету України підприємства, які генерують «чисту» електроенергію, не мають.
– Усі виплати виробникам електричної енергії з відновлюваних джерел ідуть з ринку електричної енергії. Окрім цього ми ще й самі наповнюємо державну казну: наприклад, наше підприємство за третій квартал 2019 року сплатило більше 4 мільйонів гривень. Необхідно розуміти, що атомні блоки і вугільні ТЕЦ у середньому зношені на 80%, а будівництво нових і виведення старих атомних об’єктів з експлуатації – дуже дороге задоволення.
Виробники електроенергії з відновлювальних джерел, за словами Гирича, сплачують усі обов’язкові податки та збори, створюють нові робочі місця.
– Кошти від оренди землі, на якій будують такі об‘єкти, дають можливість громаді розвиватися. Зазначу також, що такі земельні ділянки є непридатними для сільськогосподарського та будь-якого іншого використання. А ще, кожен суб’єкт, який планує здійснювати ліцензовану діяльність з виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел, повинен здійснювати оплату за приєднання, а ці кошти скеровані на розвиток мереж. Наша діяльність має багато плюсів, а щодо «зеленого» тарифу, то варто пам’ятати, що цей шлях проходили всі держави, які розвивають відновлювальну енергетику.
