У Львові вирішуватимуть долю мораторію на російськомовний культурний продукт

0
781

Завтра, 14 травня, Восьмий апеляційний адміністративний суд розгляне апеляцію Львівської обласної ради щодо мораторію на російськомовний культурний продукт. Позивами у скасуванні рішення Львівської обласної ради були «”Український вибір” Віктора Медведчука, харківський адвокат Роман Лихачов та львів’янин Сергій Іванов-Малявін. Про це пише Дивись.Інфо.

Нагадаємо, 19 вересня 2018 року Львівська обласна рада встановила заборону на публічне використання будь-якого російськомовного культурного продукту. Обмеження на заборону використання російськомовних пісень, фільмів та іншого російськомовного продукту мало діяти на Львівщині до повного припинення окупації українських територій.

Однак 16 січня, Львівський окружний адміністративний суд скасував мораторій. Відтак в обласній раді пообіцяли подати апеляцію.

Начальник юридичного відділу Львівської обласної ради Андрій Мельник сподівається, що завтра відбудеться розгляд апеляційної скарги Львівської обласної ради на рішення суду першої інстанції, тобто Львівського окружного адміністративного суду.

“Дуже сподіваємося, що апеляція буде менш заангажована і суд розгляне її, згідно з вимогами чинного законодавства, та скасує це рішення. Оскільки ми вважаємо, що суд першої інстанції допустився значного обсягу помилок під час розгляду цієї справи. У першому засіданні, яке було у квітні, суд апеляційної інстанції відклав його, тому що не з’явився один із позивачів, а саме – харківський адвокат. Цього разу, думаю, якщо навіть хтось не з’явиться, підстав для відкладення розгляду апеляції немає і суд буде розглядати вже справу по суті», сказав Андрій Мельник. І пояснив, що насамперед йдеться про процесуальні помилки допущені судом першої інстанції. «Справу розглядали без участі Львівської обласної ради, тобто нам не дали можливості навіть довести свою позицію до відома суду і, відповідно, надати докази. Це основне порушення, тому що є конкретна судова практика Верховного суду, що всім має бути забезпечено доступ до правосуддя, а це означає можливість захищати і представляти свої інтереси. Ми повідомляли суд першої інстанції, що жоден з наших юристів цього дня не може взяти участь у судовому засіданні, оскільки всі задіяні в інших судах. Враховуючи, що це була перша неявка, суд повинен був відкласти розгляд справи. Але чомусь не відклав. Інші процесуальні порушення є не менш важливі, зокрема суд першої інстанції не встановив, яким чином оскарження рішення Львівської обласної ради про мораторій на російськомовний культурний продукт порушує права позивачів. У даному випадку у нас є троє позивачів. На думку Львівської обласної ради, жоден із цих позивачів навіть не намагався довести, що це рішення порушує їхні права. Зокрема перший позивач – це Київська громадська організація «Український вибір» Медведчука. Вона зареєстрована та функціонує в Києві. Тобто рішення Львівської обласної ради чинне лише на території Львівської області, а його оскаржує київська організація, яка, у принципі, немає жодного стосунку до Львівщини. Другий позивач – це харківський адвокат, який проживає і веде свою діяльність на території Харківської області. Його мотивація була у тому, що він буцімто час від часу приїжджає до Львова, і це рішення буде порушувати його права. Тільки тут проблема у тому, що наше рішення не забороняє російську мову у всіх її проявах, а лише забороняє публічне використання російськомовного культурного продукту. Відповідно, цей харківський адвокат мав би довести, що коли він приїжджає до Львова чи у будь-якому іншому вигляді його право на публічне використання російськомовного культурного продукту може бути порушене. Звичайно, таких доказів він не надав. І його єдина мотивація була у тому, що мовляв він приїде до Львова і не зможе користуватися культурним продуктом – і це все, без жодного підтвердження. І третій позивач – це львівський літератор Іванов-Малявін. Його ж мотивація була пов’язана з тим, що він є чи то співредактор, чи то просто читає журнал “ШО”, і в результаті нашого рішення цей журнал перестали продавати на території Львівської області. Але тут є два пояснення. По-перше, Іванов-Малявін не підтвердив, що цей журнал справді перестали продавати. А по-друге, питання щодо продажу цього журналу мав би оскаржувати видавець цього журналу, але аж ніяк не споживачі. Крім того, піднявши інформацію щодо цього журналу, ми побачили, що це київський журнал, а не львівський. Відповідно, територія функціонування є іншою, а не тою, на яку поширюється рішення Львівської обласної ради. І ми про це неодноразово зазначали, але суд першої інстанції чомусь вирішив відмовити нам у цій частині – долучення наших доказів і не витребував доказів у позивачів”, – сказав Андрій Мельник.

Крім того, начальник юридичного відділу ЛОР зазначив, що подібні справи були й у інших областях, де теж були прийняті рішення про запровадження мораторію.

“Більше того, ми проаналізували Єдиний державний реєстр судових рішень і виявили, що такі справи, крім Львівської області, були і в інших областях. Зокрема це Житомирська, Волинська, Тернопільська та Івано-Франківська. Так ось, в усіх цих областях суди першої інстанції, коли до них приходили такі позови, затребували у позивачів докази того, що рішення порушує їхні права. У тих випадках, це, відповідно, рішення Волинської обласної ради, Тернопільської тощо. Як і у нашій ситуації позивачі просто фізично не могли надати таких доказів і суди залишали такі позови без розгляду. Це те, про що ми говорили у суді першої інстанції – що вони навіть не мають підстав розглядати цю справу. Але наш Львівський окружний адміністративний суд пішов далі і вирішив, що є достатньо підстав для того, щоби розглядати справу. Ми у принципі переконані, що якщо суд буде відбуватися у межах чинного законодавства, без політичної складової, то ми мали би цю справу виграти”, – наголосив Андрій Мельник.


НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here