Таких запасів газу, які Україна має сьогодні, не було останні десятиліття, – Андрій Гнатуш

0
485
Андрій Гнатуш. Фото Правда Тут Львів

Якою буде ціна на газ цієї зими та що робити українцям, аби скористатись спеціальними державними програмами для економії розповів в інтерв’ю одному із всеукраїнських каналів, експерт у галузі енергетики Андрій Гнатуш, пише “Кулемет” з посиланням на “Львівську мануфактуру новин”.

То чи вистачить нам газу цієї зими, як саме він буде витрачатися і чи зможемо ми колись перейти на альтернативні види палива?

Таких запасів газу, як є на сьогодні, Україна не мала певно за останні десятиліття. Цьому сприяла і минулорічна тепла зима, і як не крути – пандемія ковіду. Газ не реалізувався не лише у нас, але й у країнах Європи. А вони, як відомо, зберігали свій газ в українських газозберігальних системах, розраховувались квотами. Тобто, повторюся, такої дешевої кількості газу в Україні не було за останні 10 років. Правда куди ділися ті 12 мільйонів кубів зекономленого газу невідомо? Його могли, банально, почати реалізовувати під формат того, аби потім закупити оцей реверсний газ і тим самим пояснити підняття вартості на нього. Купляли його, грубо кажучи, по 4 гривні за куб, а зараз  продавати по 7. Дельту – залишати собі.

Тобто ні ціни на газ, ні комуналка не зменшиться?

Однозначно, навіть думаю, що виросте. Вартість тепла, однозначно, зросте після цих виборів, на 10-15%. Вартість 1000 кубів – на 15-20% .

Щодо альтернативних видів палива, то так, ми крокуємо до цього із якимись технологіями. Чи можливо це зробити швидко? На жаль, ні! Чи можна відмовлятися від централізованого опалення – ні! Чи треба пробувати щось робити – однозначно так!

Теплові пункти, лічильники тепла, котельні на альтернативному паливі, – все це потрібно. Пілети, дрова не зможуть забезпечити теплом таку кількість населення, яка є в Україні. Тим більше, як тільки стане мода на пілети, вони почнуть дорожчати. Як тільки піде мода переходити на дрова – вони виростуть у ціні. Необхідно балансувати всю цю систему, потрібно рухатися вперед, а ще навчитися боротися із втратами і це надзвичайно серйозно. Правильно, що почали діяти програми співфінансування між державою і ОСББ, між державою і громадами, бізнесом, – це те, що дозволяє заощаджувати. Те саме необхідно робити і з енергоносіями, тому що втрати, все одно оплачує хтось. Зараз вони падають на наші з вами кишені.

Якщо зважити на те, що у Верховній Раді поступив законопроект від Кабінету Міністрів, про те що з НКРЕКП забереться цей регуляторний момент контролю тарифів на подачу тепла, водопостачання та водовідведення і самі ради зможуть це все обирати, ми розуміємо, що обдирати будуть людей і то, як липку. З втратами тепла потрібно боротися, технології слід вводити сучасні, але водночас слід і контролювати вартість отих тисячу кубів газу. Зараз нам продають газ за європейською ціною, такого бути не може.

Чому люди все ж неактивно об’єднуються в ОСББ, там передбачені програми співфінансування за тепло?

Це наша українська ментальність, нам важко об’єднуватись і знаходити такі спільні позиції. Є проекти успішної реалізації подібних кредитних історій. Є такі, коли ОСББ виділяло свої кошти, зі сторони держави вони надходили чи із запізненням, чи виникали якісь нюанси. Це все клопітка праця, на жаль, не кожен хоче брати на себе відповідальність, і це чи не найбільша проблема, яка нині існує в Україні. Це те, на що не можна перекинути популізм. Це те, що потребує тих самих кадрів. На жаль, проблема кадрів нині в Україні в секторі ЖКГ є надзвичайно болючою. Відповідно: одні не хочуть, інші не можуть, а держава це все ігнорує, тому, що їй все одно.

Програма ОСББ є, але як все ж таки вона б мала діяти – 30 % платять мешканці будинків, 70 місто? Чи входить у цих 30 % оплата спеціалістів для створення проекту, тощо..

В усі ці програми із самого початку слід враховувати витратні компоненти. Чому, зазвичай, воно все зривається? Та тому, що хтось по своїй недбалості, нерозуміння цього корупційного механізму – опускає якийсь момент. Так, повинен бути проект, повинен бути кошторис, графік внесення платежів. Невиконання одного пункту перед іншим, тягне за собою лавинний ефект. От, наприклад, для того щоб будинок від’єднався від централізованого опалення, необхідно, аби 90% мешканців підписали оцю згоду на перехід на індивідуальне опалення. Досягнути такого показника навіть на рівні одного будинку – надзвичайно важко. Ще важче – умовно зібрати кошти під реалізацію цього проекту на внесення своєї лепти в 30 %. На жаль, люди думають, що їм всі винні, а насправді це не так. Не хочемо закатувати рукави, щоб щось робити, чекаємо дій від когось, відповідно, на цьому виїжджають популісти.

Що зараз відбувається в Новояворівську і Новому Роздолі, яка там ситуація?

В Новояворівську і в Новому Роздолі, де торік був повністю зірваний опалюваний сезон, на сьогодні всі рапортують в Києві, що опалювальний сезон почався. Та так, як він почався, він міг би і не починатися. Два міста до половини – повністю без водопостачання. Температура зворотньої труби на подачі – 36 градусів, трішки тепліше, ніж в літню пору – висунути руку із вікна. 14 чиновників приїхало запускати опалювальний сезон на ці котельні, лише один із них розуміє, що таке труба, що таке котел. Тобто, тут знову ж таки – ми стали заручниками моди на оцей популізм і відійшли від моди компетенції і господарництва. І це все дає такі чорні печатки на реалізацію всіх подібних програм. Агітую завжди людей брати все у свої руки, обирати членів ОСББ, людей, які б могли це все реалізувати.


НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here