Сміттєпереробний завод на Пластовій: то хто ж фінансує проект

0
1399

Фінансуватиме і контролюватиме будівництво сміттєпереробного заводу у Львові Європейський Союз. Про це гучно заявили у Львівській міській раді, відзнявши про це відео. Та ми вирішили розібратися, чи справді це так. Про це пише Дивись.Інфо.

Отже, Львівська міська рада відзняла і розповсюдила оптимістичне відео про будівництво сміттєпереробного заводу у Львові, наголосивши, що все відбувається за найвищими європейськими стандартами, адже фінансуватиме і контролюватиме будівництво ЄС.

«У Львові планують збудувати сучасний сміттєпереробний завод, в якому перероблятимуть сміття, як в Європі. Безпеку комплексу гарантують європейські стандарти, адже і фінансуватиме, і контролюватиме будівництво комплексу Європейський союз. Концепцію комплексу розробила французька компанія «Еджіс». Будувати завод уже зголосися досвідчені міжнародні компанії. Які схожі сміттєпереробні заводи працюють у Польщі – у відеоролику», – йдеться в анотації до відео.

Трохи передісторії

Отже, далекого 2006 року одним із головних пунктів передвиборчої програми кандидата у мери Львова Андрія Садового була обіцянка закрити Грибовицьке сміттєзвалище, натомість збудувати для Львова сучасний сміттєпереробний завод. Спочатку йшлося про 1 січня 2006 року, потім – про 1 липня 2006 року, а потім минуло ще 10 років, протягом яких Львівська міська рада відмовила 43 інвесторам з 14 країн світу, які готові були збудувати чи то сміттєпереробний комплекс, чи то станцію з переробки біогазу, чи то електрогенеруюче підприємство тощо.

Найімовірніше, нічого б не змінилося і донині, якби не трагедія у травні 2016 року, коли стався зсув і загинули четверо людей. Тоді полігон ТПВ остаточно закрили, а Львів опинився в цілковитій сміттєвій блокаді. Тонни непотребу заполонили вулиці, а львівські відходи виявляли по усій Україні. У боротьбі зі сміттєвою кризою розгорнулося протистояння між мером Андрієм Садовим та головою ЛОДА Олегом Синюткою. Потроху господарча проблема перетворилася у політичну. Зрештою, переміг Синютка, змусивши представників місцевої влади по області таки приймати машини із львівським сміттям. Були ще регулярні візити щодо вирішення проблеми зі сміттям представників Кабміну – глави уряду і його заступників.

Однак Андрій Іванович вирішив не здаватися і перехопити лідерство, таки збудувавши сміттєпереробний комплекс. При цьому була ще спроба встановити сміттєсортувальну лінію на «Сільмаші» (за задумом, їх мало бути п’ять у різних районах міста), яку навіть потайки змонтували. Затія обійшлася у мільйони, але лінія так і не запрацювала через запеклий спротив місцевих мешканців, які ніяк не хотіли миритися з «брудним» сусідством. Сьогодні обладнання вартістю близько 30 мільйонів за «символічні» понад 175 тисяч гривень охороняє ЛКП «Муніципальна варта».

Крім того, було відкрите кримінальне провадження за підозрою у відмиванні великих сум коштів на вивезенні за межі Львівщини сміття. Гроші виділялися перевізникам, ті, натомість, переводили їх на рахунки фіктивних фірм, а сміття, яке буцімто мало захоронятися на полігонах в інших областях, скидали бозна-де.

Тим часом розгорнулася епопея із будівництвом сміттєпереробного комплексу. З ділянкою під будівництво взявся «допомагати» Синютка, запропонувавши три ділянки в області, однак Садового це не задовольнило. Він навіть створив спеціальну комісію з науковців, яку очолив 91-річний академік Юхновський. Цілком очікувано, ділянки не підійшли, і зрештою в ЛМР остаточно зупинилися на ділянці, де знаходяться міські очисні споруди – вулиця Пластова, 13. На той момент «Львівспецкомунтранс» був відданий в управління ЛОДА, тож у міськраді створили нове ЛКП – «Зелене місто», яке сьогодні і займається комплексом з переробки ТПВ.

Кому, коли і скільки повертати

До проекту будівництва сміттєпереробного комплексу залучили французьку компанію «Egis» і грант уряду Франції у 650 тисяч євро. Роль «Egis» полягала у розробці проекту рекультивації Грибовицького полігону ТПВ і створенні дорожньої карти будівництва заводу, починаючи з обрання місця. Іноземці наполягали на ділянці, де розміщена ТЕЦ-2 (вулиця Пластова, 125).

Львівське міське КП «Львівтеплоенерго» 20 червня 2017 року підписало договір з ПАТ «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» вартістю майже 5 мільйонів гривень на розробку проектної документації для будівництва сміттєпереробного комплексу продуктивністю 240 тисяч тонн на рік.

Однак, як з’ясувалося, свої претензії на ділянку заявили Сороки-Львівські та Муроване. А вже 21 грудня депутати ЛМР проголосували за виділення іншої ділянки – на території міських очисних споруд на вулиці Пластовій, 13.  19 лютого вже ЛКП «Зелене місто» оголосило новий тендер на розробку проектної документації механіко-біологічного комплексу з перевантаження та переробки ТПВ, вартістю 4,7 мільйона гривень, яке 27 березня виграло ТОВ «Інститут проектування «Комфортбуд», запропонувавши виконати роботи за понад 4 млн 428 тисяч гривень. Згідно з угодою, проект має бути готовий за три місяці. Та є один нюанс: «Комфортбуд» за час свого існування спроектував понад 550 об’єктів різного складності, але ніколи не мав справи із сміттєпереробними заводами.

І найцікавіше – то хто ж фінансує усі ці роботи? Згідно із оптимістичним роликом і заявами ЛМР – Євросоюз. Частково це так, бо гроші, справді, надійдуть з Європи, точніше із Європейського банку реконструкції і розвитку, а, як відомо, що дає банк, то треба повертати, до того ж з відсотками.

Сміттєпереробний завод на Пластовій: то хто ж фінансує проект

ЛКП «Зелене місто» візьме на 13 років у кредит 25 млн євро, 20 із яких виділить ЄБРР під 6% на рік, а ще 5 – із фонду чистих технологій ЄБРР під 0,75% річних. Погашати кредит мають двадцятьма рівними піврічними платежами, після завершення трирічного пільгового періоду у 2021 році. Крім цього, з Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля ЄБРР для ЛКП «Зелене місто» виділять грантове співфінансування у сумі 10 млн євро.

Відтак кошти віддаватиме Львів, точніше громада міста, з податків якої формуються бюджет. Тож і виходить, що фінансує будівництво аж ніяк не Євросоюз, бо ЄБРР лише позичає гроші, а львів’яни повертатимуть їх ще багато років. Звісно, це не означає, що не потрібно будувати завод – він життєво необхідний, і це розуміє кожен городянин, який торік задихався від смороду сміття на вулицях міста, ось тільки варто говорити правду – завод буде збудований за кошти міста, роль французької компанії «Еджіс» виключно консультативна.

Що стосується того, хто будуватиме завод, тут наразі нема ясності. На сайті ЄБРР є оголошення для підрядників.

Керівник ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря говорить про низку зацікавлених іноземних компаній, однак, які саме європейські компанії зацікавилися проектом, стане відомо після першої частини тендеру – перекваліфікації, тобто не раніше червня.

Оксана ДУДАР

Залишити відповідь