У Львові назріває черговий конфлікт між трудовим колективом і керівництвом «Львівелектротрансу». Працівники комунального підприємства очікували, що підвищення вартості проїзду (яке, до речі, мотивували в тому числі і підвищенням заробітних плат), але не так сталося, як гадалося… Про це пише Форпост
27 квітня 2018 року директор «Львівелектротрансу» Олег Береза підписав наказ № 72 «Про відтермінування застосування норм оплати праці», який профспілка «Львівелектротрансу» розповсюдила на власній сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Офіційною підставою для підписання цього наказу стала службова записка заступника директора «Львівелектротрансу» із економіки В’ячеслава Кокошка. Процитуємо повністю текст цього документу:
«У зв’язку із критичним фінансовим станом підприємства, а саме: збитком ЛКП «Львівелектротранс» за 2017 рік в сумі 158,2 млн. грн. і за І кварта 2018 року в сумі 50,3 млн. грн. (за перший квартал 2017 року збиток становив 25,7 млн. грн.), перевищенням операційного збитку, підприємства, запланованого на 1 квартал 2018 року на 18,7 млн. грн. прошу Вас на період подолання фінансових труднощів, але не довше як до 01.09.2018 року застосувати норми оплати праці для всіх працівників структурних підрозділів підприємства, що визначені у Колективній угоді ЛКП «Львівелектротранс» на 2014 – 2015 роки, які є нижчими від відповідних норм у «Змінах і доповненнях до Галузевої угоди між Міністерством інфраструктури та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2017-2018 роки».
Отож, панове працівники, у нас криза! Затягніть-но тугіше паски і забудьте про підвищення заробітної плати. Принаймі до вересня.
– Як же так? – спитає читач. – Підвищення вартості проїзду мотивували саме підвищенням заробітної плати…
Дійсно так. Цитуємо заступника начальника Управління транспорту ЛМР Ігоря Собенка: «Коригування тарифу до економічно обґрунтованого викликано двома основними чинниками – це збільшення мінімальної зарплати та збільшення тарифу за електричну енергію»… Як бачимо, події на підприємстві розвиваються як у пісні покійного Кузьми – «Як лохів розвели за спинами, Діла свої зробили, злили нас, Мене з тобою разом в унітаз. Злили нас!..». Нагадаємо, що під час громадських слухань, щодо підвищення вартості проїзду в міському електротранспорті саме працівники комунального підприємства «зробили масовку», очікуючи підвищення заробітної плати…
Виникає інше питання – як сталося, що за рік збитки підприємства зросли майже вдвічі? Звернемося до чинного Закону України «Про міський електричний транспорт» (який, вочевидь, не читали ні керівники «Львівелектротрансу», ні керівництвом міста). У статті 14 цього закону все чітко сказано: «Установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників та забезпечення захисту малозабезпечених громадян. У разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов’язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів». Буквально це говорить ось про що – якщо владою міста було встановлено 3-х гривневий тариф, а розрахункова собівартість проїзду станом на серпень 2017 року становила 4 грн.50 копійок, то за кожний придбаний пасажиром 3-х гривневий квиток влада Львова із міського бюджету мала доплатити підприємству іще 1 грн. 50 копійок. Доплата за пільговий квиток для учнів та студентів мала скласти 3 грн… За кожного перевезеного пасажира-пільговика «Львівелектротранс» мав отримати усі 4 грн. 50 копійок. Так має бути, відповідно до Закону. У влади Львова, видно свої розрахунки на рахунок того, скільки коштів виділяти комунальному перевізнику із бюджету…
Окрім того, якщо мислити логічно, то пан В’ячеслав Кокошко сам визнав неефективність нового керівництва «Львівелектротрансу». Нагадаємо, що у січні 2017 року вартість проїзду в трамваях і тролейбусах становила іще 2 грн., до 3 грн. вона зросла лише у вересні. Неважко встановити, що значний ріст мінімальної зарплати (а саме від нього і залежать годинні тарифні ставки і посадові оклади) припав саме на початок 2017 року, коли було введено «мінімалку» в сумі 3200 грн. ( в грудні 2016 вона становила 1600 грн.). Станом на січень 2018 мінімалка зросла до 3723 грн., тобто на 16%. За рік із січня 2017 року вартість 1 кВт*год. електроенергії зросла із 2 грн. 20 копійок до 2 грн. 40 коп., тобто на 9%. Дуже значних коливань курсу основних валют протягом останнього року не спостерігалося – долар дещо знизився, а курс євро зріс приблизно на 13%. Як же збитки зросли вдвічі навіть при збільшенні вартості проїзду? Відповідь на це питання може дати хіба сам пан Кокошко.
Після оприлюднення профспілками «Львівелектротрансу» (нагадаємо, на підприємстві діє дві профспілки – керівником однієї із них є колишній головний інженер вагонно-ремонтних майстерень Ігор Гайдар, а іншої – водій трамвая Наталія Калітовська) згаданого вище наказу № 72 і негативної реакції профспілки, керівництво підприємства вирішило «зробити хід конем» і зібрати підписи працівників… проти профспілки. Цікаво, що при виготовленні «підписного листа» адміністрація «Львівелектротрансу» ще раз показала свою «професійність», адже у «шапці» листа зазначила адресу трамвайних депо – Городоцька, 185 і Промислова, 29, а у тексті згадуються працівники тролейбусного депо, яке, як відомо, знаходиться на вулиці Тролейбусній…
Далі – цікавіше. 2 травня 2018 року директор «Львівелектротрансу» Олег Береза підписує наказ № 75 «Про створення робочої комісії», яка мала б підготувати нову колективну угоду на 2018-2019 роки». Перше засідання цим наказом було призначено на 4 травня 2018 року. Профспілка ЛКП «Львівелектротранс» повідомила, що керівництво підприємство проігнорувало призначену ним же самим зустріч – із 11 представників адміністрації на зустріч прибув лише один, та і той із годинним запізненням…
Які ж новації в плані оплати праці запропонувало профспілкам керівництво «Львівелектротрансу» у тому самому «підписному листі» ніби створеному самими працівниками? Вельми цікаві. Як виявилося в обмін на підвищення годинної тарифної ставки і збільшення надбавки за «класність», керівництво вирішило позбавити водіїв доплати в сумі 12,5% від виручки за реалізацію квитків, адже зараз водії мають отримувати 62,5 копійки за кожен проданий загальний квиток… Якщо мислити логічно, то водії львівських трамваїв і тролейбусів фактично суміщають дві роботи – власне водія і касира-кондуктора. Отож логічно, що за реалізацію квитків вони б повинні були б мати принаймі «мінімалку». Нагадаємо, що у більшості міст України квитки реалізовують не водії, а кондуктори… Щодо міфічної «доплати за графічність», то кожен мешканець Львова знає, що при існуючих дорожніх заторах виконати графіки практично нереально. Окрім того, всі дані із системи GPS-моніторингу знаходяться в руках у керівництва «Львівелектротрансу», а тут, як кажуть «своя рука владика»: кому хочу – дам премію, кому не хочу – не дам…
Так наразі складається ситуація на підприємстві… Нагадаємо, що колишній директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович не раз заявляв про катастрофічний брак кадрів на підприємстві і перш за все – водіїв трамваїв і тролейбусів…
Керівництво «Львівелектротрансу» підвищувати заробітну плату водіям не спішить, але бравурно рапортує про новий кредит на 15 млн. євро і гран в 2 млн. євро від ЄБРР. Ці кошти планують витратити на реконструкцію депо, капітальний ремонт тролейбусних ліній та закупівлю 50 нових тролейбусів. Крім того, із кінця минулого року тягнеться історія із закупівлею 30 вживаних трамваїв із Німеччини… Щоб забезпечити нормальну працю цих транспортних засобів «Львівелектротрансу» потрібно залучити не менш як 275 нових керманичів. Але чи знайдуться «в душі романтики», які погодяться працювати за мізерну заробітну плату, суміщаючи дві професії – водія і кондуктора? Питання, як то кажуть риторичне. Особливо в контексті того, що умови праці водіїв електротранспорту Львова просто жахливі…
Отож, якщо підвищення заробітної плати не буде, більш-менш молоді водії тролейбусів будуть банально втікати з підприємства, адже в сусідніх Тернополі, Івано-Франківську, Чернівцях за аналогічну роботу платять значно більше, та й умови праці там кращі, бо водій там лише керує тролейбусом, а оплату стягує кондуктор. Процитуємо коментар у «Фейсбуку» львівської водійки тролейбуса Олександри Бочан: «Сьогодні на інструктажі мене і слухати не стали. Хочу звільнитись. Пасажири ліпше знають як ми маємо їздити, жаліються.. Начальство не захищає, постійні претензії…Технічний стан задовільний тільки в нових тролейбусах… Всі звинувачують нас. Але при ДТП ми несемо повну відповідальність… СКАЖІТЬ ЧИ ПОТРІБНА ТА РОБОТА? Можливо в інших містах ставлення інше і ми потрібні?»…
Чим закінчиться конфлікт між керівництвом і трудовим колективом «Львівелектротрансу» наразі невідомо. Хто виграє покаже час. А ось хто програє відомо уже зараз – всі ми, як пасажири. Отож транспортний колапс тільки набиратиме обертів, адже підвищенням вартості проїзду в трамваях і тролейбусах керівництво «Львівелектротрансу» тільки стимулювало пасажирів користуватися автотранспортом. Для прикладу, чиє сенс чекати тролейбусів № 5, 10 чи 24, якщо практично тими ж маршрутами курсують комунальні автобуси маршрутів 3а, 2а та 46, які курсують значно регулярніше, а ніж тролейбуси.
В сухому підсумку можна сказати наступне – ні сучасне керівництво «Львівелектротрансу», ні львівські чиновники «від транспорту» виправити ситуацію із «транспортним колапсом» не здатні. В першу чергу через свій глибокий непрофесіоналізм, нерозуміння механізмів роботи громадського транспорту і небажання радитися із колегами з інших міст. Громадський електротранспорт збитковий у всіх без виключення містах України – доходи від оплати проїзду покривають від 10,5 до 49% всіх витрат підприємства. Все решта – це доплата за перевезення пільговиків та дотації з бюджету. Причому найкращі результати по виручці демонструють лідери галузі – підприємства Вінниці, Рівного і Тернополя, які мають достатньо рухомого складу, щоб конкурувати із автоперевізниками…
Що буде далі? Поживемо-побачимо!
