Тут піднявся галас, що в Andriy Bilyy батько сєпар в Криму. Мені якось це не є показником для оцінки його діяльності у Львові. Війна розбила багато сімей і родин, багато достойних людей виїхало в Україну і допомагають робити її сильною незважаючи на сімейні протиріччя. Про це у Фейсбуці пише журналіст Андрій Маринюк.
Але мене цікавлять трамваї закуплені для Львова, які не можуть тут їздити, мене цікавить чорна готівка яку погодили при піднятті тарифу на проїзд в громадському транспорті міста без жодних реальних даних пасажиропотоків.
Мене цікавить повний безлад в графіках і схемах руху ГТ Львова.
Також мене цікавить 12 лютого, як нова дата одного з етапів впровадження е-квитка у Львові.
Наразі крім гарних презентацій, планів і обіцянок, важко щось поставити в заслуги.
Ставлю для себе вирішальним днем 12.02.19.
Якщо знову щось піде не так, то варто ставити питання не лише по Андрію Білому, а по всьому управлінні транспорту ЛМР, а також керівництві АТП-1 та ЛЕТ.