На Львівщині триває підготовка до оголошення Конкурсу підтримки співробітництва територіальних громад на 2020 рік. Програма дає можливість територіальним громадам залучити додаткові кошти на розвиток своїх територій. Про підсумки проведення конкурсу у 2019 році, про їх переможців, а також про те, які пріоритети закладаються у програму КУЛЕМЕТ запитав у експерта Степана Рудницького.
– Степане Віталійовичу, розкажіть, чому цього року визначили саме таких переможців і як це визначається?
– Переможців Конкурсу підтримки співробітництва територіальних громад – 2019 оголосили під час Форуму місцевого розвитку у Трускавці, де одна із завершальних панелей форуму була присвячена саме муніципальному співробітництву. І мені, як члену конкурсної ради, досить цікавими були результати цієї роботи.
Зазначу, що багато роботи проведено зокрема на Дрогобиччині, але шкода, що не всі потенційні ініціатори подалися. Проте серед дев’яти переможців є два спільні проекти для органів місцевого самоврядування Дрогобиччини. Якщо говорити коротко, то ця програма реалізовує спільні проекти між кількома громадами, наприклад, зупинка громадського транспорту між населеними пунктами.
Проект муніципального співробітництва вирішує проблеми, які створюють незручності мешканцям кількох громад, або покращують якість роботи певної бюджетної установи.
Згідно з бюджетним кодексом, не може одна програма чи одна сільська рада подавати проект, який фінансує щось у сусідній громаді. Тому на Львівщині завдяки нормам бюджетного кодексу, закону про територіальне співробітництво дозволяється певними процедурами спільно вирішувати спільні проблеми.
Мені особливо приємно, що цього року вдалося переконати депутатський корпус обласної ради, щоб така програма була прийнята. Бюджет програми у області становив 5 млн 200 тис гривень. Заявники подали 14 проектів, один з яких не був допущений конкурсною радою. Відтак, 17 експертів оцінювали 13 проектів. Фактично, це показує, що конкурс проектів підігріває експертне середовище.
Очевидно, було мало часу й громади недостатньо вірили у спільні проекти. Адже на так званий конкурс мікропроектів подається дві тисячі ініціатив, а у цій програмі – лише 12. Але, з іншого боку, підписантами були 70 органів місцевого самоврядування – це більше 10% рад у області.
Додам, що цю ініціативу “народжували” дуже довго, але вже тепер можна сказати, що вона відбулась. Я, як один з ініціаторів, закликаю усі громади бути активнішими.
– Який термін реалізації цих проектів?
– Термін реалізації проектів – до кінця бюджетного року. Якщо у області не просять фінансування більше, ніж 1,5 млн гривень, то фінансування відбувається 50 на 50. Сьогодні серед переможців є закупівлі, пов’язані із облаштуванням медичних закладів, закупівля вишок для обрізки дерев; облаштування ЦНАПУ, облаштування камерами в’їзду на певні території тощо.
– До слова, на Форумі звучало питання, що через кілька років зміниться практика Європейського Союзу і громади будуть змушені передбачати 100% коштів на реалізацію певних проектів, а потім отримають кошти за фактом виконаних робіт. Як Вам ця оцінка і чи не стане стримуючим фактором це на далі?
– Український народ, у тому числі і певні представники громадського сектору – винахідливі і, я думаю, нас стримати нічим не можливо.
Але, якщо про це говорити, то не усі обласні програми повторюють міжнародні. Сьогодні перемагають дійсно ті, які можуть забезпечити більше фінансування. З іншого боку, у нас однорідний бюджет планування, якщо його затвердили зимою, то реалізація проектів починається аж в серпні. Натомість на Заході є трьохрічні бюджети планування, де наперед закладають кошти у проекти, у яких впевнені у перемозі. Крім того, якщо брати трирічне планування, то кожна громада може заощадити і подати заявку на додаткові проекти. Тому я проблеми у цьому не бачу.
Олег ДОВГАНИК
